00:27, 1 березня 2012 р. 26348
Джерело: “Аратта-Україна”
Історичні вказівки свідчать про те, що наші пращури, подібно до персів, єгиптян, стародавніх греків та римлян, розпочинали рік з весни, з березня, - коли по зимовому відпочинку пробуджувалася природа, а відтак розпочиналися сільськогосподарські роботи.
У Європі під впливом католицизму початком року вважався січень за Юліанським календарем. У 1582 р. папа Григорій ХІІІ, з метою позбутися невідповідностей між світським — Юліанським календарем і астрономічним роком, прийняв новий календар, так званий Григоріанський. Різниця між Юліанським та Григоріанським календарями (старим і новим стилем) складала 10 діб (зараз 13 діб). У нас же продовжували вести відлік часу від «сотворіння світу» і у вересневих роках. Тільки в західних регіонах України, де були тісніші зв’язки з європейськими країнами, січневим відліком стали користуватися раніше.
З поч. XVIII ст., за Петра І було прийнято вважати світський новий рік 1 січня 1770 р. від «Різдва Христового» за старим стилем (Юліанським календарем). Лише у 1918 р. в нас офіційно було введено Григоріанський календар із святкуванням нового року 1 січня. Відтак і до нашого часу в Україні святкують офіційний початок нового року 1 січня (за новим стилем) та 14 січня (за старим стилем), що залишили за собою наші православні та греко-католицькі християни. Церковний новий рік зостався незмінний — з 1 вересня.
Що ж до самої назви «березень», то походить вона від давньоукраїнського «сухий» (від сушіння зрубаних дерев). Ще перший день весни мав називався березол (від спалення деревини для отримання золи). До 1342 р. з нього починався Новий рік. Сучасна назва березень раніше стосувалася наступного місяця квітня. В середині ХІХ ст., коли з української мови відійшов термін март, його місце зайняв березень. Лат. Marcius (від давньоримського бога весни та врожаю Марса, згодом він став богом війни. В Стародавньому Римі був першим місяцем року), нагадує сайт www.ukrajinci.hu