Згадай себе!

 
Зелені свята
Зелені свята
 90988
Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю.
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
23 квітня - Ярило, Орій - Бог весняного Сонця, свято пробудження чоловічої пристрасті й полум’яного кохання
 112879
Свято Ярила - це свято пробудження чоловічої любові та пристрасті. Зустріньте його, хлопці-молодці! Це Ваше свято Любові!
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
22 квітня - Велика Лада, Лельник - свято пробудження жіночої любові
 106029
Богиня Лада виходить на гору, щоб ладувати все навкруги, наводити лад у полях, лісах, гаях, вселяти любов у душі людей. Це дівоче свято краси і любові. Споконвіку ведеться, що Весна – пора кохання.
Благовіщення і Жайворонки
Благовіщення і Жайворонки
 57142
Період від Стрітення (зустрічі зими з весною) до Благовіщення вважався біологічною межею зимоборства. Остаточний прихід весни припадав на Благовіщення і закінчувався літнім сонцестоянням – на Купайла. Відоме таке прислів’я – “До Благовіщення кам’яна весна”.
Християни не мають Великодня
Християни не мають Великодня
 28690
Великдень – це велике Праукраїнське Свято, перемога Світла Дажбожого над Зимовою темрявою. Ніякого відношення до “воскресіння Христоса” ця назва не має. Хоча дуже часто чуємо, як християни кажуть, що Пасха – “це по-українськи Великдень”. Це груба помилка.
Великдень Дажбожий
Великдень Дажбожий
 63711
Переважна більшість населення України на даний момент вважає себе християнами і, відповідно, навесні святкує найвизначніше своє свято – Воскресіння Ісуса або, як іще його називають – Великдень.
Великдень символізував початок нового року
Великдень символізував початок нового року
 28268
Задовго до хрещення Русі наші пращури відзначали навесні Великдень Дажбожий. Його святкували під час весняного рівнодення.
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
Великдень. Паска – перехід. Писанка – письмо предвічне
 49545
Великдень – означає великий день, який наступає після весняного рівнодення, коли день стає довшим за ніч. У давній традиції наших предків свято Великодня припадало зразу на першу неділю після Нового року, тобто у першу неділю після 21 березня.
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
Колодія величаймо - Весну зустрічаймо!
 80728
Свято Колодія — одне з праслов’янських свят, яке сягає доби Трипільської культури. Це низка обрядових дійств на честь весняного пробудження природи, відоме як Колодія, Колодка, Масляна тощо.
Статеве виховання в культурі давніх українців
Статеве виховання в культурі давніх українців
 5451
Закріплення статі відбувалося вже з перших хвилин народження дитини, передусім через дії з пуповиною. Щоб передбачити характер майбутніх занять дитини, повитуха відтинала пуповину на якомусь певному предметі.
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
Різдво-Коляда і Українська традиція служби Богу
 192820
Готуватися до Святвечора наші предки починали із грудня. До свята кожному члену родину робили нову сорочку та білили хату. На покутті виставляли дідуха та плели павучки – язичницькі символи сучасних традицій.
Великдень та Різдво - Сонячні свята
Великдень та Різдво - Сонячні свята
 109346
Від Коляди до Коляди крутиться Коло Свароже — завершується коло обрядів і починається все спочатку... і так без кінця-краю. Коло Свароже – це народний календар, який сягає глибини тисячоліть, коли давні пращури українців були сонцепоклонниками. Основою їхнього календаря були астрономічні дані, а головні свята визначались положенням Сонця.
«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
«Дай, Андрію, знати, яку долю ждати»
 91977
13 грудня православні християни відзначають свято на честь святого апостола Андрія Первозванного. Водночас день Андрія був в народі великим зимовим молодіжним святом. На Андрія дівчата зазвичай ворожили.
Зимові прикмети
Зимові прикмети
 94232
Грудень без снігу – літо без хліба. Грудень холодний і зі снігом – буде врожай на хліб. Сухий грудень – літо буде теплим.
«На святу Катерину ховайся пiд перину!»
«На святу Катерину ховайся пiд перину!»
 63628
Сьомого грудня – день святої великомученицi Катерини. З цього дня у природi зазвичай починалися лютi морози. В народi казали: ”Як Катерина по воді, то Різдво по льоді”; “Якщо на Катерину холодно — то буде голодно”. Свято Катерини було найбільшим і найзнаменнішим серед численних жіночих свят українців.
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
6 грудня — Свято Велеса (Діда Мороза)
 36213
Він сходить по сонячному промінню на Землю і приносить зародки багатства, врожаю, приплоду (згадаймо Діда Мороза з мішком подарунків) — це Він, наш Велес, якого треба гукати в цей день, саме так, як діти кличуть Діда Мороза й сьогодні.
Початок зимових свят
Початок зимових свят
 37978
Зі святом Введення (Введення Пресвятої Богородиці в храм), яке відзначається церквою 4 грудня, в українському народному календарі починався цикл зимових свят. На Рівненщині казали: «Введення прийде, свят наведе».
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
Український Хелловін або Велесова ніч: історія, традиції, обряди, прикмети
 5140
В Україні вже багато років відзначають іноземне свято Хелловін, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада. За легендою у цю ніч душі всіх померлих приходять на землю та блукають вулицями. Дехто ставиться до його святкування вкрай негативно, зазначаючи що це «чуже», запозичене свято. Проте запозичена лише назва, адже в українців раніше був свій Хелловін.
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
Історія жіноцтва: Дослідження з життя українських відьом
 4641
Образ відьми у масовій свідомості стає все більш і більш привабливим в останні десятиліття.
Свято Покрови
Свято Покрови
 169503
14 жовтня – свято Покрови Пресвятої Богородиці або, як кажуть в народі, Святої Покрови. “Покрова накриває траву листям, землю снігом, воду – льодом, а дівчат – шлюбним вінцем". В українських селах і досьогодні дотримуються давньої народної традиції справляти весілля після Покрови. Від Покрови і до початку Пилипівки – пора наймасовіших шлюбів в Україні.

Сторінки (всього - 7): перша |  1  | 2 | 3 | 4 | 5 | »   остання