СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Аратта - прадавня Україна”


Мізинські браслети - найдавніший календар

27 червня 2006 р. | Автор/джерело: «Аратта-Україна»
 51041

В Мізині на дивовижно витонченому браслеті із кістки мамонта знайдено найдавніший у світі меандровий орнамент (XVIII тис. до н.е.), який можна розшифрувати як найдавніший календар і з яким споріднений трипільський орнамент та українські вишиванки й писанки. Мізинський, трипільський й український орнаменти є надзвичайно схожими. Отже, культурно-історична пам`ять українського народу сягає глибини XX тисячоліть.

Радянський учений, кандидат історичних наук Б. Фролов звернув увагу на чудові витвори мистецтва кам’яного віку — два браслети з мамонтової кістки, знайдені ще у 1908 році на верхньопалеолітичній стоянці Мізин (правий берег Десни поблизу Новгород-Сіверського Чернігівської області). Поверхні браслетів давній майстер оздобив складним орнаментом, що нагадує давньогрецький меандровий узор. Вивчення їх наштовхнуло на думку, що це не що інше, як календарі двадцяти-тисячолітньої давності!
Орнамент має п’ять зон, три з яких виконано «меандром», а дві — зигзагами. Усього в зонах 30 меандрів, кожний з них складається з 12 ліній. Усього таких ліній 360. Фролов пригадав, що жерці-астрономи Стародавнього Єгипту тривалість року розподіляли саме на 12 місяців, а кожен місяць — на 30 днів. До них додавали 5 «зайвих» днів, які не входили у жоден місяць і присвячувались пам’яті померлих. Виходить, єгипетська традиція започаткована ще у кам’яному віці?

Згодом дослідник зайнявся тими двома зонами, які складаються з зигзагоподібних ліній. У першій — 6 зигзагів по 7 ліній в кожному, отже 42 лінії. У другій зоні — 8 зигзагів або 56 ліній. А загалом — 14 зигзагів, 98 ліній. Фролов знав про архаїчний місячний календар, описаний етнографом Є. Орловою, яким ще донедавна користувались чукчі. Він налічував 14 тижнів по 7 днів, усього — 98 днів. Етнографами описано також місячний календар з 10 синодичних місяців, що ним користувались індіанці Північної Америки (племена арапахо, майданів та інші). Індіанці пояснювали вченим, що такий календар найбільше відповідає суті людини (бо у неї, мовляв, по 10 пальців на руках і ногах, вагітність триває 10 синодичних місяців тощо). Можливо, з цим прадавнім місячним календарем наших предків пов’язано походження нашої десяткової системи числення.
Але ж на мізинському браслеті нанесено 564 лінії, тобто 20 синодичних місяців! Як це пояснити? Виходячи з гіпотези, що наші давні предки рахували день і ніч окремо, Фролов вважає, що тут не 20, а лише 10 синодичних місяців, як і в календарі індіанців. Далі: якщо два «зайвих» зигзаги однієї зони приєднати до іншої зони, то в ній буде 282 лінії, тобто — саме 10 синодичних місяців. А в трьох зонах загалом міститься 366 ліній — кількість днів сонячного року. Таким чином, на мізинському браслеті бачимо досить вдалу спробу поєднання сонячного й місячного календарів. Не виключено, що цей принцип було покладено в основу календарних систем єгиптян, вавілонян, чукчів, північноамериканських індіанців тощо. Поки що сьогодні ми не можемо розгадати методу, за допомогою якого стародавні мешканці Мізина користувались своїми астрономічними «приладами»-браслетами. Адже жили вони в іншому середовищі, і в їхньому мисленні поєднувалися такі явища, котрі для нас існують окремо — соціологія, фізіологія, етика, естетика тощо.

Мізинський календар — не виняткове явище. Подібну загадку кам’яного віку вдалось розгадати археологам, що вивчали Ачинську стоянку в Сибіру, вік якої — 18 тисяч років. Серед численних предметів побуту було знайдено і невеликий жезл з мамонтової кістки із спіральним візерунком, який утворюють 1065 різних за контурами лунок. Лунки зібрано в стрічки, що групуються в календарні блоки відрахунку часу за Місяцем і Сонцем. Загальна кількість лунок на жезлі становить три місячних роки плюс два дні. Як вважає В. Ларічев, котрий вивчав цю знахідку, давнім сибірякам удалося в цьому календарі ліквідувати головне утруднення — розбіжність місячного й сонячного календарів. Використовуючи спеціальну систему поправок, вони розробили стабільний календар. Малюнок на жезлі з мамонтової кістки міг слугувати своєрідним «вічним календарем». Та й це ще не все. Два варіанти комбінацій в одній із стрічок були «ключем», який давав змогу розрахувати час обертання на небесній сфері кожної з п’яти планет: Меркурія, Венери, Марса, Юпітера й Сатурна. Причому точність розрахунку в порівнянні з сучасними даними надзвичайно висока — соті долі доби. Таким чином, сибіряки кам’яного віку зуміли об’єднати в єдину календарну систему календарі Землі і п’яти планет.

Правда, лишається нез’ясованим питання, навіщо це потрібно було робити, адже із жодних життєвих потреб давніх мисливців така необхідність начебто не випливала. А тим часом, за багато тисяч років до шумерів і вавілонян, мисливці за мамонтами в Сибіру цікавилися законами всесвіту...

Ще наприкінці минулого століття почалися розкопки палеолітичної стоянки на Україні біля села Гінці на річці Удай. Тут також знайшли уламок ікла з малюнком, точніше, не з малюнком, бо жодних фігур чи орнаментальних візерунків там не було, а з зарубками, просто-таки з ювелірною точністю нанесеними на ікло 10—15 тисяч років тому. Це ще один календар тієї далекої епохи.
Під час розкопок біля села Слатино (Болгарія) було виявлено календар, створений у V — IV тисячоліттях до н. е. Він являє собою таблицю, намальовану на... печі. Рисками у стовпчиках позначено місячні фази. Поля стовпчиків, зафарбовані червоною вохрою, означають 12 місяців, об’єднаних у три групи. Кожний місяць має по ЗО днів, а рік — 360 днів. Додаткові п’ять днів позначені п’ятьма знаками на майданчику перед отвором печі. Така структура (3 сезони року, 12 місяців по ЗО днів і 5 додаткових днів «пам’яті померлих») лежить в основі, як ми вже казали, єгипетського календаря. Та болгарський календар приблизно на 10 століть випереджає календарі Єгипту й Вавілона.

До речі, цей календар і досі користується популярністю у мільйонів єгиптян. Річ у тім, що він тісно пов’язаний з основним заняттям жителів долини Нілу — землеробством. Початок року співпадає з періодом, коли рівень води в Нілі сягає максимуму, а річний цикл ділиться на три групи, що відповідають трьом основним сезонам сільськогосподарських робіт — розливу Нілу, посіву й жнивам.

За матеріалами книжки «Загадки давнини. Білі плями в історії цивілізації».
Гарій Бурганський, Ростислав Фурдуй. Київ, «Веселка», 1988.


 Повна версія


 ДО ТЕМИ:

 Facebook
 Коментарі