СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Національне питання”


Події у Криму - депортація, яка робиться іншими методами

13 жовтня 2014 р. | Автор/джерело: Катерина Каплюк, DW
 15722

Співзасновниця громадянської ініціативи Крим SOS Таміла Ташева в інтерв’ю DW розповіла про зникнення кримських татар у Криму та життя на анексованому півострові за нової влади.

DW: Скільки кримських татар зникли за останній час в Криму, та чи проводиться розслідування з цього приводу?

Таміла Ташева: Треба відзначити, що люди почали зникати не перший день. Від початку анексії Криму зникли близько 20 людей з числа кримських татар. Перший такий випадок був з Рішатом Аметовим, який зник 3 березня. Він вийшов на одиночний пікет, потім був викрадений так званою "кримською самообороною" і за кілька днів був знайдений закатованим. Після того ще були такі випадки, і, на жаль, ніхто досі не знає, де ці люди знаходяться. Слідство фактично не ведеться, незважаючи на те, що родичі зверталися до правоохоронних органів в Криму. Хіба по останніх випадках, коли люди зникали, були звернення до правоохоронних органів, і певне провадження почалося.

Проблеми, дуже часті обшуки, судова справа проти Меджлісу і те, що будівлю Меджлісу забирають, постійні зникнення останнім часом спостерігаються після того, як кримські татари масово проігнорували вибори в так званий кримський парламент.

Викрадені останнім часом люди - це активісти чи також далекі від політики громадяни?

Насправді зазнають утисків зараз не тільки активні громадяни, які проживають у Криму, не тільки члени Меджлісу. Зараз утискають усіх. І ті зникнення, які були, про це свідчать. Це не були дуже активні громадяни. Так, вони брали певну участь в якихось мітингах або висловлювались у соціальних мережах. Але це не була така активність, за яку могли нібито викрасти. Відповідно, ми розуміємо, що, роблячи акцент на таких людях, кримська влада хоче показати, що таке може бути із будь-ким, і щоб кримські татари поводили себе дуже тихо або просто змирились з окупацією Криму Росією і почали визнавати Росію як свою рідну державу.

Що стосується тих людей, які останнім часом були викрадені, їхні імена пов’язують із проявами більш ортодоксального ісламу у Криму. Це ті люди, які роблять, наприклад, намаз п’ять разів на день. І ці люди, розуміючи, що все, що стосується ісламу, у Криму буде придушене, як це було, наприклад, на Кавказі в Росії, змушені були виїжджати. Вони поселялись, наприклад, у Центральній Україні, велика громада кримських мусульман поселилась у Вінницькій області. Коли люди спостерігали, що впродовж літа не було занадто сильного тиску на кримчан, вони, не знайшовши хорошої долі на материковій частині України, поверталися назад до Криму. Але зараз спостерігаються такі випадки, коли ми всі розуміємо, що їм зараз дуже небезпечно у Криму. Один із (викрадених. - Ред.) хлопців якраз повернувся не так давно з Вінниці, і сталася отака трагедія.

Що відбувається у Криму після виборів 16 вересня?

Після виборів у кримський парламент тиск збільшився в рази. Відбуваються обшуки, зникнення людей, на місцевий кримськотатарський бізнес дуже сильно тиснуть шляхом різноманітних перевірок. Через це кримський бізнес змушений фактично тікати з Криму, тому що не може продовжувати свою роботу. За останній період це дуже активно спостерігалося. Я думаю, що Росія хоче зараз створити для себе таку зону комфорту, за якої витіснятиме всіх громадян України, і в тому числі кримських татар як найбільшу групу, яка ще протистоїть окупації Криму Росією.

Це так звана депортація, фактично, яка просто робиться іншими методами. Такими методами працювала російська імперська машина, коли за часів Катерини ІІ дуже багато кримських татар були змушені виїжджати із Криму, тому що були такі умови для них. Зараз ми бачимо те саме. Створюються спеціально такі умови, за яких українські громадяни, кримські татари будуть змушені виїжджати з Криму, бо там або небезпечно буде перебувати, або буде неможливо працювати у своєму бізнесі.

Чи збільшилась кількість людей, які після виборів у вересні вирішили поїхати із Криму?

Збільшилась, і набагато. Якщо говорити про офіційну статистику, це близько двадцяти тисяч людей, які виїхали з території Криму. Але останні кілька тижнів ми моніторили ситуацію на залізничному вокзалі в Києві, де реєструють внутрішніх переселенців. Обсяги звернень від людей зі Сходу трохи зменшились, але в рази збільшилась кількість людей із Криму.

А скільки людей повертаються назад до Криму?

Цифри людей, які повертаються, невеликі. Але просто переселенці із Криму і зі Сходу не отримали від держави тих гарантій їх забезпечення, про які вона говорила на самому початку. Вони залишаються в умовах, коли наступила осінь і попереду зима, і їм немає, фактично, де жити або працювати, як себе забезпечувати. Відповідно, вони вирішили, що можуть повернутися. Але ж вони виїжджали через тиск на них, залякування. Зараз велика кількість людей, які повернулися до Криму, планують знову повертатись назад, адже розуміють, що перебувати у Криму, на жаль, вони не зможуть.

Як місцеві жителі в різних регіонах України ставляться до переселенців із Криму?

Питання, пов’язане з дискримінацією, є зараз дуже актуальним. Перша хвиля переселенців із Криму сприймалась дуже добре, всі їм допомагали. Але останнім часом, у зв’язку із тим, що в медіа почали з’являтися доволі негативні репортажі про переселенців, місцеві громади дуже часто почали ставитись до переселенців, здебільшого зі Сходу, доволі вороже. Люди досить часто не можуть орендувати собі житло або знайти роботу, тому що їх сприймають як людей, що приїхали на короткостроковий період, і такі працівники їм не потрібні. Тому ми маємо зараз працювати з місцевими громадами, і ми це робимо. Таке несприйняття інколи відбувається тому, що місцеві громади дуже часто не знають, які люди до них їдуть. Потрібно зараз вибудовувати цей діалог між місцевою громадою і людьми, які приїжджають у цю громаду.

Яку допомогу Крим SOS зараз надає людям, які вимушені поїхати із Криму?

Це гуманітарна допомога та гранти для розвитку бізнесу для кримчан і людей зі Сходу. Також ми надаємо юридичні консультації для переселенців. Окрім того, ми займаємось адвокаційною роботою, коли просуваємо законодавчі зміни, які стосуються внутрішньо переміщених осіб.

Здебільшого люди звертаються з питаннями соціального характеру. Це переоформлення пенсій, оформлення соціальних виплат, вступ до вишів, допомога в оформленні документів. Якщо спочатку кримчани звертались за допомогою в отриманні житла, то зараз дуже багато звертаються саме за юридичними консультаціями. Звичайно, питають і про працевлаштування, цим ми теж допомагаємо.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі