СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Правопорядок”


Убивство Павла Шеремета: що ми знаємо про розслідування рік потому

20 липня 2017 р. | Автор/джерело: Святослав Хоменко, ВВС
 3444

20 липня 2016 року в центрі Києва в результаті вибуху автомобіля загинув відомий журналіст Павло Шеремет.

На день публікації цієї статті українські правоохоронні органи не змогли назвати ані замовників вбивства журналіста, ані його виконавців.

Наприкінці червня генеральний прокурор України Юрій Луценко визнав, що в розслідуванні немає "серйозного прогресу", а минулого тижня міжнародна організація Комітет захисту журналістів (CPJ) закликала українську владу залучити до слідства іноземних експертів.

Спробуємо підсумувати наявну на даний момент у відкритих джерелах інформацію про розслідування вбивства Павла Шеремета.

День вбивства

У середу, 20 липня минулого року, близько 7:45 ранку, в центрі Києва на перетині вулиць Франка і Хмельницького пролунав вибух.

Вибухнув червоний Subaru, в салоні якого перебував чоловік. Коли його витягли з машини, він був ще живий, однак травми, отримані ним в результаті вибуху, були настільки важкими, що він помер у кареті швидкої допомоги.

Вже за лічені хвилини після вибуху ЗМІ повідомили: загинув відомий український, білоруський і російський журналіст Павло Шеремет, який протягом останніх п’яти років проживав у Києві.

Президент Петро Порошенко висловив співчуття рідним і близьким загиблого та зібрав у своїй адміністрації нараду голів силових відомств України, за підсумками якої вирішили створити оперативну групу - зі співробітниками поліції та Служби безпеки.

Пізніше стало відомо, що до розслідування будуть залучені іноземні слідчі - зокрема, представники ФБР.

Посольство США, посол ЄС у Києві та представник ОБСЄ з питань свободи слова протягом перших годин після вибуху закликали українську владу повністю розслідувати вбивство журналіста і покарати винних.

Прес-секретар Владіміра Путіна Дмітрій Пєсков нагадав, що загиблий мав російське громадянство, і заявив, що його вбивство є "приводом для серйозного занепокоєння в Кремлі".

Увечері того ж дня кілька сотень людей взяли участь в акції пам’яті Павла Шеремета на Майдані Незалежності в центрі Києва.

Перші версії

Уже в день вибуху радник голови Служби безпеки України Юрій Тандіт назвав чотири основні версії, які відпрацьовуються слідчими.

Перша з них - професійна діяльність загиблого. Павло Шеремет співпрацював з кількома українськими ЗМІ. У своїх статтях і публічних виступах гостро критикував білоруську та російську владу.

Другою версією, за словами Тандіта, були неприязнь у відносинах або особисті мотиви.

Третя версія - "російський слід" нібито з метою дестабілізації ситуації в Україні - знайшла чимало прихильників в соціальних мережах безпосередньо після вбивства.

Її прихильники звертали увагу на те, що вибух, який вбив Шеремета, стався напередодні багатотисячного хресного ходу, запланованого на 27 липня минулого року православною церквою Московського патріархату в центрі Києва.

Українські силовики заявляли про те, що масове скупчення вірян може стати зручною мішенню для різного роду провокацій.

Нарешті, четвертою версією Юрій Тандіт назвав замах на Олену Притулу, цивільну дружину Павла Шеремета, керівницю впливового інтернет-видання "Українська правда". Саме їй належав автомобіль, що вибухнув.

Цю версію побічно підтверджувало доручення Петра Порошенка надати Притулі державну охорону в день вбивства Шеремета.

За кілька днів генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що слідство визначилося з ключовою версією вбивства журналіста.

"Слідство розглядає всі версії, але ключовою вважається помста за професійну діяльність Павла", - сказав він.
Фанатики і Троян

Утім, лунали й інші версії вбивства журналіста.
"(Вбити Шеремета могли) фанатики, які могли прийти і з окупованих територій, чи звідки завгодно, вони, наприклад, могли сприймати Шеремета як зрадника. Це може бути якась особиста помста. Фанатик - це особлива категорія - найстрашніша зброя", - заявив "Українській правді" заступник керівника національної поліції України Вадим Троян.

Прізвище самого Трояна теж звучало в контексті розслідування цього вбивства.

Річ у тім, що Павло Шеремет і Олена Притула наприкінці 2015 року зверталися до правоохоронних органів щодо стеження, яке нібито велося за ними.

Незабаром після вбивства журналіста в деяких українських ЗМІ з’явилися публікації, в яких ініціатором імовірного спостереження за Шереметом називали саме Трояна.

Попри те, що джерела даних не належали до респектабельних інформагенств, МВС здійснило з цього приводу спеціальну службову перевірку і заявило, що ця інформація не підтвердилася.

Пізніше із заявою про непричетність до стеження за журналістами "Української правди" виступила і Служба безпеки України.

Чоловік і жінка

Розслідування справи про вбивство Шеремета з перших днів перебувало у фокусі українських ЗМІ.

Слідчі не надто активно ділилися з журналістами його подробицями, посилаючись на таємницю слідства.

Проте вже через день після вибуху інтернет-видання "Обозреватель" опублікувало відеонарізку записів камер спостереження поблизу будинку, в якому жив Павло Шеремет.

На нечіткому відео фігурували чоловік і жінка. Причому жінка на записі, говорилося в коментарі до нього, фізично закладала вибухівку під днище автомобіля.

Спочатку правоохоронці говорили, що публікація цих відео нашкодила слідству, проте вже за кілька днів поліція розповсюдила ще одну нарізку відео, вже кращої якості.

Зараз слідчі заявляють: записи камер спостереження в ніч перед вбивством дозволяють припускати, що вибухівку під місце водія близько 2:40 ночі напередодні вибуху закладала жінка, яка діяла спільно з чоловіком.

У поліції також кажуть, що на записах камер відеоспостереження поблизу будинку Шеремета протягом кількох днів перед його вбивством помітно людей, які поводилися "атипово": "стежили за тим, що відбувається, вели фото-відеофіксацію", можливо, готуючись до злочину.

Фотороботи підозрюваних у вбивстві Павла Шеремета досі не оприлюднені. У поліції заявляють, що мають з цього приводу власні міркування.

"Коли ми опублікуємо фоторобот убивць, це означатиме, що ми в глухому куті", - заявив у лютому цього року міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков.

Звітуючи про стан розслідування на початку цього року, міністр розповів, що незадовго до смерті Павло Шеремет відвідував Москву, де спілкувався з колишнім міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, а також поговорив з російським опозиціонером Володимиром Кара-Мурзою.

За словами Авакова, слідство не виключало, що Шеремет став жертвою "замовного політичного вбивства, замовлення на яке надійшло саме з РФ".

"Немає прогресу"

У лютому цього року слідчі прозвітували про виконану роботу: в рамках розслідування справи про вбивство Шеремета вони допитали понад 1800 людей, отримали більше 400 дозволів на доступ до інформації мобільних операторів за майже 19 тисячами абонентських номерів.

Крім того, в розпорядженні слідства було понад 150 терабайтів інформації з камер спостереження.

Проте оприлюднений в травні цього року фільм - журналістське розслідування проекту "Слідство.Інфо" і Центру з розслідування корупції та організованої злочинності (OCCRP) "Вбивство Павла" поставив перед суспільством низку питань про якість офіційного слідства.

Авторам фільму вдалося отримати доступ до відеозаписів камер спостереження, яких не було в розпорядженні слідчих.

Крім того, вони поспілкувалися з людьми, які в ніч напередодні вбивства перебували поблизу автомобіля Павла Шеремета, і до яких у слідства на той момент не виникло питань, - в тому числі з колишнім співробітником української спецслужби.

"Я чекав більших результатів і не задоволений, що у нас досі немає вбивці, він не притягнутий до відповідальності", - визнав після виходу цього фільму на екрани президент України Петро Порошенко.

У червні цього року відсутність серйозного прогресу в розслідуванні вбивства Павла Шеремета визнав генеральний прокурор Юрій Луценко.

Про це ж йдеться у звіті міжнародного Комітету захисту журналістів (CPJ) про розслідування вбивства, опублікованому в липні.

"Українська влада заявляє, що вона налаштована на розкриття вбивства Павла Шеремета, але не пропонує жодних очевидних доказів на підтримку своєї основної версії розслідування - російського сліду... Ті, що стежать за ходом розслідування, побоюються, що органи влади, цілком імовірно, не в повній мірі вивчають версію про можливий український слід", - констатує звіт.

Автори документа рекомендують українській владі залучити до розслідування вбивства Павла Шеремета незалежних міжнародних слідчих, які могли б забезпечити "ретельне вивчення кожного мотиву та вчинення правосуддя".

Минулого тижня, на зустрічі з представниками CPJ і рідними Павла Шеремета, президент України Петро Порошенко заявив, що правоохоронні органи повинні найближчим часом публічно відзвітувати про результати слідства.



 Повна версія


 Facebook
 Коментарі

Український рейтинг TOP.TOPUA.NET Rambler's Top100