СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Національна безпека”


“Щось пішло не так”. Про можливу місію російського “Лошаріка” висловились західні, російські експерти

4 липня 2019 р. | Автор/джерело: Голос Америки
 3616

Американські та російські аналітики відзначають високу секретність навколо операції підводного човна в Баренцевому морі.

Пожежа на російському підводному човні «Лошарік» у Баренцевому морі, жертвами якої стали 14 моряків, могла статися через проблеми з однією з акумуляторних батарей при підйомі субмарини з глибини. Про це повідомляє російське видання Forbes з посиланням на джерела, близькі до Міноборони Росії.

Чим саме займалася російська субмарина - невідомо. Експерт аналітичного центру "Гудзонівський інститут" Річард Вайц вважає, що наявність високопоставлених офіцерів ВМФ Росії на борту - семеро загиблих були капітанами першого рангу - свідчить про велику важливість операції.

«Швидше за все, місія була важливою. Навіть якщо це було просто тренування, наявність високопоставлених офіцерів означає, що вони хотіли на власні очі побачити можливості підводного човна. Ґрунтуючись на інформації з відкритих джерел, «Лошарік» був вузькоспеціалізованим підводним човном, призначеним для використання головним чином у глибоководних операціях, які можуть включати спостереження, а також обрізання інтернет-кабелів під водою, а також інші види підводної діяльності», - заявив Річард Вайц в інтерв’ю Російській службі «Голосу Америки».

Старший науковий спеціаліст "Центру військово-морської аналітики" Майкл Кофман, зазначає, що, найімовірніше, екіпаж російської субмарини, яка входить до складу Головного управління глибоководних досліджень, проводив секретні випробування або намагався розгорнути нове обладнання.

«Лошарік» входить до Головного управління глибоководних досліджень, спеціальної розвідувальної і дослідницької служби, яка підпорядковується Міністерству оборони. Ця служба зазвичай посилена офіцерами для виконання спеціальних технічних завдань. Однак склад екіпажу цього підводного човна явно нестандартний, з огляду на наявність 7 капітанів першого рангу. Звідси можна зробити висновок, що підводний човен проводив випробування нового обладнання, або демонстрацію технології, і щось пішло не так», - вважає Майкл Кофман.

Директор "Центру імені Байдена Університету Пенсильванії" Майкл Карпентер, у минулому високопоставлений співробітник Пентагону, вважає, що, найімовірніше, російський підводний човен проводив розвідувальну операцію у Баренцевому морі.

«Це було одне з багатьох російських підводних суден, призначених для проведення розвідувальних і потенційно диверсійних операцій, в першу чергу проти підводних кабелів. Ці підводні човни дуже тихі. У них одна з найбільш низькопрофільних акустичних сигнатур в світі. Так що їх можливості великі. Проблема російських підводних човнів полягає в тому, що вони мають тенденцію ламатися частіше, ніж, скажімо, американські судна. Не слід думати, що російський військово-морський флот і його підводний флот - це група іржавих динозаврів радянської епохи. Навпаки, це дуже серйозний сучасний флот, який знаходиться на одному рівні зі Сполученими Штатами», - заявив Майкл Карпентер.

Норвезька влада, у свою чергу заявила, що не виявила аномально високого рівня радіації після інциденту. Російські ЗМІ повідомили, що загиблих підводників можуть поховати у Петербурзі поряд з екіпажем затонулої 2000 року АПЛ «Курськ».

Незалежний військовий аналітик Олександр Гольц в інтерв’ю «Голосу Америки» з приводу можливих причин трагедії зауважив, що не хоче спекулювати про те, що нікому достеменно невідомо: «Для пожежі на підводному човні існує величезна кількість всякого роду причин. Так, не виключено, що вибухнула або загорілася акумуляторна батарея. Це цілком ймовірно. Але знову таки тут могло статися все, що завгодно».

Разом з тим експерт не згоден, що російські підводні човни менш надійні, ніж їхні закордонні аналоги, як стверджують деякі фахівці: «Я б так не сказав. Так, подібні інциденти (на російських апаратах) трапляються частіше, ніж хотілося б. За 20 років відомо про три-чотири трагедії. На жаль, служба на підводних човнах становить серйозний ризик».

За даними Олександра Гольця, цей глибоководний апарат пройшов модернізацію у 2016 році. Так що до «довгобуду» його віднести не можна, підкреслив він: «Мабуть, він призначений для особливо секретних місій, на що вказує багато факторів. Тому за усталеною російською традицією усе пов’язане з ним захищено державною таємницею. Аж до таких дивних речей, що не називають навіть імен членів екіпажу».

Також експерт зауважив, що ядерні реактори на підводних човнах ніколи в історії не вибухали, хоча всілякі небезпечні інциденти на апаратах були, і не раз.

Незалежний аналітик, колишній військовий розвідник Вадим Макаров в коментарі «Голосу Америки» зауважив, що кожен крок у військовій сфері в напрямку прогресу коштує грошей і людських життів. «На жаль, сталася катастрофа, яка показала, що щось не доробили, - додав він. - Можливо, була непередбачена випадковість. Тут можна тільки гадати».

У той же час, на погляд експерта, небезпеки вибуху атомного реактора при цьому не було: «В принципі, ця субмарина за своїм устроєм нічим принципово не відрізняється від інших підводних апаратів. Як можна зрозуміти, виникла лише проблема, пов’язана з живучістю плавзасобу. Є процедури, які в екстрених ситуаціях ведуть до глушіння атомного реактора. Вони спрацювали».

За словами Вадима Макарова, добре ще, що обійшлося таким числом загиблих. Звичайно, це важка втрата, але збережені життя інших членів екіпажу, констатував він.

«Швидше за все, загибель військових пов’язана з тим, що вони пожертвували своїм життям, прагнучи погасити пожежу, що почалася. Це героїчний вчинок. Дуже шкода, що ми їх втратили », - резюмував Макаров.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі