СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Політика”


Зима близько: як Росія може спровокувати нову газову кризу в Європі

26 липня 2019 р. | Автор/джерело: Остап Яриш, Голос Америки
 4737

“Зима близько”, — схоже, зараз ця відома фраза з “Гри Престолів” набуває для Євросоюзу буквального значення. Зима для ЄС справді може видатись холодною. Але не через погоду. На початку наступного року Європу може чекати нова газова криза, — принаймні, такі занепокоєння є в експертів з енергетики.

Справа в тому, що 1 січня 2020 року закінчується контракт на транзит російського палива через Україну. Цього тижня це питання стало предметом обговорень у Конгресі США. Фахівці кажуть, що Росія може призупинити транзит газу через Україну, щоб таким чином домогтися дозволу на будівництво “Північного Потоку-2”. Пояснюємо, які енергетичні виклики стоять перед ЄС, і якою тут є роль України.

Виклик перед ЄС

“Північний Потік-2” — трубопровід, який Росія будує в обхід України, через Балтійське море, дозволить їй постачати значну частину газу в Європу напряму, без транзиту через українську територію. Очікується, що “Північний Потік-2” зможе перекачувати 55 млрд кубометрів газу в рік — це майже 2/3 об’єму газу, який іде в Європу через Україну.

Попри те, що трубопровід збудований уже на 60%, у ЄС довкола нього тривають запеклі суперечки. Кінцевого дозволу на завершення будівництва Росія поки не має — зараз його блокує Данія. Копенгаген заборонив прокладати газопровід через свою морську територію. Вочевидь, таке рішення не сподобалось Москві, яка очікує завершити будівництво трубопроводу якнайшвидше. Відтак вона намагається посилити тиск на Європу, аби домогтись свого, — кажуть експерти з енергетики.

Один із тих, хто висловлює занепокоєння можливим розвитком подій, — Бенжамін Шмітт, екс-радник Держепу США з питань енергетичної безпеки.

“Кремль зараз грає в гру з розвитку нових трубопроводів”, — каже Шмітт. “Газпром намагається натиснути на ЄС, а відтак і на США, щоб дозволити продовження будівництва газопроводу “Північний Потік-2”. Один з цих інструментів — завершення контракту на транзит газу через Україну в кінці року”.

Інакшими словами, Росія може використати завершення контракту для того, аби тимчасово призупинити потік газу до Європи, і таким чином вдатись до непрямого шантажу. Мовляв, якби “Північний Потік-2” збудували, збоїв у поставках би не було.

Втім, чи буде така стратегія виграшною — під питанням. В минулому газові кризи в Європі через проблеми з транзитом траплялись у 2006 і 2009 році. Тоді Європа виявилась не готовою до цих викликів. Зараз, на думку експертів, ситуація зовсім інша.

“Я дуже добре пам’ятаю, як Європа відреагувала на кризу в 2009 році, і наскільки неготовими виявились до неї більшість центральноєвропейських країн”, — заявив під час виступу в Конгресі США радник з питань енергетики при ООН Давід Кораньї. “Але дивлячись на картину зараз, мушу сказати, що є зрушення. Угорщина, звідки я родом, уже наповнює свої паливні сховища. Ми плануємо заповнити їх до кінця вересня, тож у разі чого, ми будемо забезпечені газом на цілу зиму”.

Протягом обговорень у Конгресі американські представники вкотре наголосили: “Північний Потік-2” — це передусім стратегічний проект. Зокрема, ось що сказав директор Держдепу США з енергетичної дипломатії в Європі Колін Клірі:

“Це фундаментально політичний проект. Росія анексувала територію транзитної країни і розпалює війну на її східній території — це важко назвати нормальною комерційною ситуацією. Тож питання не лише в тому, що Росія хоче відвести поставки газу з України, питання в тому — чому Європа має це дозволити”.

Чи реальна американська альтернатива

За декілька днів до виступу в Конгресі у Вашингтоні цю тему обговорювали й міністри закордонних справ центральноєвропейських країн. На думку угорського міністра Петера Сійярто, на питання про залежність від російського газу нема простих відповідей.

“Зараз 100% газу ми купуємо в Росії. Але чи ми робимо це заради розваги? Ні. Ми робимо це тому, що це реальність. Це те, що диктує нам інфраструктура. Ми можемо купувати газ лише в Росії, крапка. І будь-хто, хто говорить про необхідність позбутись російського газу, ніколи не приїжджав у Будапешт зі словами: “Гаразд, ось вам така-то сума, я хочу інвестувати її у вашу інфраструктуру для розширення можливостей”. Ми можемо говорити про те, що слід позбутись російського газу. Але поки ніхто в це не інвестує, це лише пусті балачки”.

Угорський міністр також зазначив, що його країна могла б постачати газ з родовищ Румунії у Чорному морі, права на експлуатацію якого належать американській компанії ExxonMobil та австрійській OMV. Утім, за словами Сійярто, з рішенням про це ні амеркианські, ні австрійські партнери не поспішають.

Чи може американський газ замінити російський на ринку Європи? Сполучені Штати дійсно наростили видобуток сланцевого газу й експорт зрідженого палива, а відтак зацікавлені в європейському ринку. Однак попри те, що порівняно з минулим роком поставки скрапленого газу зі США суттєво зросли, станом на сьогодні вони не можуть повністю замістити імпорт палива з Росії.

Згідно з даними Європейської комісії, в 2018 понад 40% імпорту газу в Європу було саме з Росії. З Америки ж надходить менше 1% палива. При цьому, частина країн ЄС (здебільшого центрально-східна Європа та балтійські держави) майже повністю залежить від газу з Росії. Перешкоди наразі створює також брак належної інфраструктури, а саме морських терміналів прийому скрапленого газу. Трубами блакитне паливо постачати простіше та вигідніше.

І хоча Америка зацікавлена в європейському ринку, Бенжамін Шмітт стверджує: США виступають проти “Північного Потоку-2” не через власні комерційні інтереси.

“Зараз Європа не є природнім ринком для американського газу, більшість палива США експортують до Південної Америки та Азії. Але це не означає, що ми не можемо бути постачальниками газу в майбутньому. Втім, є одна деталь. Росіяни часто говорять, що Сполучені Штати через санкції хочуть зупинити “Північний Потік-2” і “Турецький потік”, бо це буде здобутком для Америки, оскільки вона зможе продавати більше свого зрідженого газу в Європу. Але це неправда. Російські трубопроводи не мають на меті постачати новий газ в ЄС, а лише пустити той самий газ в обхід України. Якщо проекти трубопроводів зупинять, транзит російського газу через Україну може бути продовжений як і раніше, стабілізуючи Європу надалі”.

Роль України

“Північний Потік-2” завдає шкоди європейській економічній та стратегічній стабільності України. Це не лише про втрату транзитних можливостей для Нафтогазу, це про безпеку України, особливо на Сході”, — переконаний Бежамін Шмітт.

Якщо глянути на мапу ГТС на східній Україні, — видно, що вона збігається із лінією розмежування війни. Тож українські газопроводи, на думку експертів, слугують ще й стримуючим фактором агресії Росії. Якщо “Північний Потік-2” вдасться реалізувати, цей фактор може зникнути. Через трубопроводи на Донбасі йтиме значно менше блакитного палива, відтак їхня стратегічна роль значно зменшиться. Своєю чергою, це може дозволити Росії розширити свою військову агресію проти України.

“Думаю, президенту Зеленському та новообраним депутатам Верховної Ради вкрай необхідно тримати тему “Північного Потоку-2” попереду всіх розмов з своїми європейськими колегами. Щоб пояснити, що насправді стоїть на кону як для України, так і для Європи”, — міркує Бенжамін Шмітт.

З цим погоджується Едвард Чоу — експерт з енергетичної безпеки, який неодноразово консультував український уряд. На його думку, після парламентських виборів Україна отримає шанс врегулювати ситуацію.

“В останні 5 років в українському уряді не було єдності щодо питань енергетики”, — каже Чоу. “Зокрема про відокремлення транзитного газопроводу “Нафтогазом”. Тут часто були різні думки і погляди на те, як це має бути. Тепер є шанс отримати уряд простої більшості, без потреби коаліції з іншими партіями у Верховній Раді. Тож цієї єдності можна буде легше досягти.

Питання енергетики було дуже дискусійним для України протягом багатьох років. Надіюсь, внутрішні суперечки між Кабінетом міністрів і Нафтогазом тепер зупиняться — і буде єдність в баченні мети. Це дасть Україні набагато сильнішу позицію в переговорах з Росією. Росії буде треба український транзит, це без жодного сумніву. 2 січня Росія не зможе вимкнути весь потік газу без порушення своїх зобов’язань перед Європою. Тож має бути угода — сподіваюсь, обидві сторони будуть готові до переговорів належним чином, у дусі бізнесу”.

В ефективному проведенні переговорів та знаходженні спільного знаменника особливо зацікавлені в Європі, де не хочуть стати заручниками газових суперечок між Україною та Росією.

Бенжамін Шмітт пояснює: “Зараз перед головою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляйн може постати один з перших серйозних викликів. Єврокомісія має стати посередником в переговорах між Україною та Росією, щоб впевнитись: новий контракт буде до кінця цього року. Нова Єврокомісія має дуже серйозно розглядати “Північний Потік-2”: через загрозу безпеці, яку він становить, і через його пряме відношення до потенційної газової кризи в кінці цього року. Якщо “Північний Потік-2” зупинять, транзит через Україну може бути продовжений, і це зменшить безпекові ризики для Європи”.

Тристоронні газові переговори між Євросоюзом, Україною та Росією вже заплановані на другу половину вересня цього року. Від них залежатиме, якою буде зима для європейців — і чи вдасться Україні відстояти транзит газу через свою територію.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі