СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Світ про Україну”


Чому депутати Бундестагу не в захваті від скасування недоторканності колег із Ради

4 вересня 2019 р. | Автор/джерело: Роман Гончаренко, DW
 5170

Український парламент виконав одну з передвиборних обіцянок президента Зеленського, скасувавши депутатську недоторканність.

Чому це важливо і в чому небезпека такого кроку - у матеріалі DW.

Коли на табло з’явилися результати голосування - 373 голоси "за" - зал зааплодував. Остаточно підтримавши зміни до Конституції України та скасувавши депутатську недоторканність, Верховна Рада у вівторок, 3 вересня, продемонструвала рідкісну єдність. Необхідний мінімум в 300 голосів був подоланий з лишком. Навіть коли в 1996 році парламент ухвалював Конституцію країни, на її підтримку висловилися менше депутатів (315). Цього разу "за" проголосувала не тільки найбільша фракція президентської партії "Слуга народу", а й решта - за винятком фракції "Опозиційна платформа - За життя", що не брала участі у голосуванні.

Депутати зробили Україні новорічний подарунок

Скасування депутатської недоторканності - одна з головних передвиборних обіцянок президента Володимира Зеленського, який перейняв естафету у попередників. Розмови про це велися в Україні понад 10 років. Прихильники цього кроку вважають, що норма про імунітет від кримінального переслідування приваблювала до парламенту корумпованих чиновників і бізнесменів, які використовували її для захисту себе від переслідування з боку органів правопорядку.

Далі інших у справі скасування недоторканності Україна просунулася за президента Петра Порошенка, який у 2017 році ініціював відповідний законопроєкт. Свій законопроект був тоді й у парламенту, і обидва отримали схвалення Конституційного суду. Але потім процес загальмувався, а Зеленський, отримавши більшість у Раді й прагнучи не втрачати часу, вирішив не ініціювати свій, а довести до кінця законопроєкт Порошенка.

Своїм рішенням парламент вилучив зі статті 80-ї Конституції України норму про те, що народні депутати не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності, затримані чи заарештовані, а також що їм гарантується недоторканність. При цьому норма про те, що депутати не несуть відповідальності за результати голосування або свої висловлювання в парламенті, за винятком образи чи наклепу, залишилася. Внесені до Конституції зміни наберуть чинності від 1 січня 2020 року.

Український експерт: норма давно назріла, але є ризик

Професор Києво-Могилянської академії, політолог Олексій Гарань у розмові з DW позитивно відгукнувся про скасування депутатської недоторканності. За його висловом, на це "є суспільний запит", а практика "абсолютної" депутатської недоторканності, що склалася в Україні, "далі існувати не може".

При цьому Гарань зазначив, що в Україні обговорюють два спірних нюанси. Перший - чи потрібно відправляти законопроєкт ще раз на розгляд Конституційного суду. За словами політолога, у президента Зеленського, в оточенні якого багато юристів, вирішили цього не робити. Другий момент - ризик "тиску правоохоронних органів" на депутатів. "Такий ризик є. Зараз рано говорити про узурпацію влади, але я не виключаю, що може проявитися вибіркове правосуддя", - припустив Гарань і додав, що для Зеленського скасування депутатської недоторканності також може бути "одним з інструментів консолідації фракції", коли нинішня монолітність "Слуги народу" може дати тріщини. Досвід вибіркового правосуддя в Україні є, достатньо згадати кримінальне переслідування колишньої прем’єрки Юлії Тимошенко, яке багато хто називав політично мотивованим. Проте її фракція підтримала скасування депутатської недоторканності.

Німецький депутат закликає Україну повернути недоторканність

У Європі про зміни в Конституції України говорять стримано. "Рада Європи та її конституційні експерти, так звана Венеціанська комісія, не перший рік вимагають ефективнішої боротьби з корупцією в Україні", - заявив DW до голосування в Києві прессекретар генсека Ради Європи Даніель Гольтґен (Daniel Höltgen). При цьому він вказав на важливість того, "щоб депутати в Раді завжди могли говорити вільно, не побоюючись санкцій за свої висловлювання в парламенті". У самій Венеціанській комісії, дорадчому органі Ради Європи, DW повідомили, що коментують зміни Конституції до їх ухвалення, а не після.

Такий коментар дали в 2015 році, коли Україна просила оцінити проєкт щодо скасування недоторканності депутатів Ради і суддів. Експерти Венеціанської комісії тоді дійшли висновку, що в Україні рано повністю скасовувати недоторканність депутатів, оскільки в ній "крихка демократія" і "широко поширена судова корупція". На тлі цього "повне скасування недоторканності може бути небезпечним для роботи і автономії парламенту".

З проханням оцінити рішення українських колег DW звернулася до депутатів німецького Бундестагу. У Німеччині прокуратура може вести розслідування щодо його депутатів, але для обшуків або висунення звинувачення потрібна згода парламенту в кожному конкретному випадку. Депутат від опозиційної партії "Союз 90 / Зелені" Мануель Саррацин (Manuel Sarrazin) повідомив, що з розумінням ставиться до аргументів українських депутатів.

Але його "дещо непокоїть" скасування депутатської недоторканності - її у Німеччині та інших західних країнах вважають важливим інструментом захисту "депутатів, які відхиляються від урядової лінії, від державного впливу". Саррацин додав, що поки не бачить ризику переслідування політичних опонентів в Україні, але нагадав про досвід Туреччини, де президент Реджеп Таїп Ердоган під час передвиборної кампанії обіцяв скасувати депутатську недоторканність, "а через якийсь час значна частина демократичної опозиції опинилася за ґратами".

Схожі оцінки висловив і депутат правлячої в Німеччині партії ХДС Йоганн Вадефуль (Johann Wadephul). "Я з розумінням ставлюся до рішення Ради, оскільки в минулому корумповані депутати зловживали недоторканністю, - вважає німецький політик. - І все-таки у мене є сумніви, чи є таке загальне рішення правильним".

На думку Вадефуля, в Україні і так достатньо інструментів для тиску на корумпованих політиків - це "сильні неурядові організації та громадськість". "Набагато важливіше, щоб прокуратура і суди більш послідовно боролися з корупцією", - вважає Вадефуль. При цьому німецький політик не бачить небезпеки політично мотивованої юстиції, "оскільки це сильно зашкодило б співпраці Києва з Заходом". Вадефуль вважає, що Україні слід було б "після перехідного періоду" повернути недоторканність для депутатів.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі