СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Національна безпека”


Газ в обмін на Донбас: небезпека чи необхідність?

8 листопада 2019 р. | Автор/джерело: Анастасія Зануда, ВВС
 4673

Що ближче до завершення року, то ширшими стають умови, які Росія висуває для укладення нового контракту на транспортування свого газу до Європи територією України.

З іншого боку, з Києва лунають як заяви про неприйнятність російських пропозицій, так і про те, що газові домовленості можуть стати частиною "великої угоди", або ж стати темою обговорення у нормандському форматі.

Україно-російський контракт на транспортування газу втрачає чинність наприкінці цього року. Поки що переговори у тристоронньому форматі - Україна, Росія, ЄС - не принесли нових домовленостей.

Як повідомив після останнього раунду переговорів віцепрезидент Єврокомісії Марош Шефрович, сторонам не вдалося домовитись щодо тривалості контракту, обсягів та тарифів.

На цьому фоні в Україні дедалі частіше лунають припущення, що домовленості про новий контракт можуть вийти за рамки теми транзиту, і увійти в "пакет" угод - від відновлення імпорту російського газу до поступок у врегулюванні конфлікту на Донбасі.

ВВС News Україна зібрала офіційні заяви та думки експертів про можливості та небезпеки такого розвитку подій.

"Обнулити" суди і відновити імпорт

Від самого початку переговорів Росія говорить про те, що очікує від України "обнулення" судових претензій до "Газпрому".

Згодом з’явилася і ще одна умова збереження транзиту російського газу через Україну: одночасно відновити і прямий імпорт російського газу, від якого Київ відмовився чотири роки тому. При цьому, ці умови "Газпром" озвучує не лише безпосереднім учасникам переговорів.

Востаннє ці вимоги були офіційно озвучені під час зустрічі між спеціальним представником уряду Німеччини Георгом Графом Вальдерзеє та головою "Газпрому" Олексієм Міллером у Санкт-Петербурзі.

"Перше - врегулювання судових суперечок між "Газпромом" та українською стороною… Друге - готовність України до прямих закупівель російського газу від 2020 року", - йшлося у заяві за підсумками зустрічі.

До цього російський президент Володимир Путін заявив, що Україні потрібно "обнулити" судові претензії до Росії у газовій сфері, а також говорив про готовність "до конструктивної роботи із прокачування газу через Україну, і щодо поставок газу на Україну".

Дорогий дешевий газ

Керівник українського "Нафтогазу" Андрій Коболєв оцінив судові "претензії" до "Газпрому" з боку України щонайменше у 22 млрд доларів, із яких, за рішенням Стокгольмського арбітражу, Україна має отримати близько трьох млрд доларів.

Ще на близько 12 млрд доларів може "потягти" нова газова суперечка у Стокгольмі, а 7 млрд доларів припадає на штраф, який Антимонопольний комітет України наклав на російський "Газпром".

"Шукаю і не знаходжу в озвучених у медіа пропозиціях зустрічні кроки Росії на співставні суми. Хіба так виглядає "обнулення" взаємних претензій?", - пише Андрій Коболєв у своєму Facebook.

Що ж до другої пропозиції - знову купувати російський газ - то керівник "Нафтогазу" нагадує зовсім нещодавню історію:

"Традиційно російські поставки, навіть зі знижками за лояльність, чомусь виходять дорожчими, ніж закупівлі за конкурентними цінами у Європі. Це нелогічно, бо Газпром транспортує газ на меншу відстань. Коли Стокгольмський арбітраж виправив цю цінову аномалію, "Газпром" відмовився постачати газ", - зауважує Андрій Коболєв і застерігає:

"Ми вже давно переконались, що ніщо не обходиться Україні так дорого, як дешевий російський газ".

Big deal

Проте не всі заяви із Києва є такими категоричними.

Ще у вересні міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що не виключає укладення широкої угоди під час переговорів у Нормандському форматі, яка, крім питання врегулювання конфлікту на Донбасі, включатиме також і енергетичні питання.

"Можливо, в результаті довгих-довгих засідань буде вироблена якась велика угода, якийсь big deal, що включатиме не тільки вирішення питання Донбасу, але й, наприклад, енергетичну безпеку України", - заявив міністр в інтерв’ю "Європейській правді".

Після чергового безрезультатного раунду переговорів між "Нафтогазом" та "Газпромом" за посередництва Єврокомісії наприкінці листопада урядовець підтвердив, що тему газу можуть порушити на зустрічі у Нормандському форматі.

Втім, Вадим Пристайко підкреслив, що питання газу є окремим від питання відновлення миру на Донбасі. Але, мовляв, глави держав, якщо зберуться на зустріч щодо Донбасу, не можуть не використати таку можливість, щоб не поговорити і про газ.

Уроки газових "пакетів"

У 2010 в Харкові президенти України та Росії Віктор Янукович і Дмитро Медведєв підписали угоду про подовження базування в Криму російського флоту.

"В пакеті" з цією угодою керівники "Газпрому" і "Нафтогазу" підписали угоду про газову "знижку" для України.

Ця угода була в односторонньому порядку денонсована російською Думою наприкінці березня 2014 року, після того, як Росія "прийняла" Крим до свого складу.

Цей та інший досвід треба враховувати, починаючи розмову про будь-які "пакетні" домовленості з Росією, особливо, якщо до "пакету" входить і газ. "

"Газ - окремо, Донбас - окремо"

"В України було дві історії з газом в обмін на щось, - газ в обмін на Чорноморський флот і газ в обмін на Асоціацію з ЄС", - зазначає Олена Павленко, директор Dixi Group, що здійснює дослідження та консультації у сфері енергетики.

"Обидва рази це був програш України. І це точно буде третій. Тому у нас дуже чітка позиція: газ - окремо, Донбас - окремо. Ці речі неможливо поєднувати", - наголошує вона.

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ", вважає, що ознакою того, що й цього разу історія повторюється, свідчать "зростаючі апетити" російської сторони в процесі переговорів.

Спочатку, нагадує експерт, йшлося про зняття судових претензій України, потім додалися пропозиції відновити й імпорт газу, а згодом ці пропозиції переросли у вимоги.

"Одразу можу сказати, що це є маскуванням не просто капітуляції, а розгрому України", - вважає він.

Сергій Дяченко, директор "Бюро комплексного аналізу та прогнозів", також вважає "пакетні" угоди небезпечними, але називає ще один аргумент:

"Я би не пов’язував газові питання з політикою. Фахівці кажуть, що у Нормандському форматі навіть "формулу Штайнмаєра" буде дуже важко погодити в прийнятних для України рамках. Якщо газові питання будуть "в пакеті", окремо їх обговорювати вже буде дуже важко".

Крім того, за словами експерта, "поступки, які ми можемо запропонувати іншій стороні по газу, в обмін на прийнятне для нас вирішення по Донбасу нічого не важать для тієї публіки".

Головна "червона лінія"

Натомість Валентин Землянський, експерт з енергетичних питань та екс-речник "Нафтогазу", вважає, що у "пакетних" домовленостях немає чогось особливо небезпечного - "питання в тому, які документи ви будете підписувати, які договори укладати, чи будете прив’язувати якісь політичні угоди до контракту на транзит".

Поки що про це не йдеться. Натомість з українського боку, скоріше, іде пошук виходу з глухого кута, зауважує експерт, але додає: зрозумілішою ситуація буде після наступних переговорів у Брюсселі.

Головна "червона лінія" у цьому процесі - "чи будуть домовленості по газу і по Донбасу пов’язані між собою юридично".

З іншого боку, каже Валентин Землянський, важко говорити про ефективність такого підходу:

"Зрозуміло, що якщо сторони не доходять згоди з принципових політичних питань, говорити про укладення договору в економічній площині - складно".

Не піддаватися на нав’язані "сценарії"
Але як далі вести переговори про контракт на транзит газу, який щороку приносить Україні до 3 млрд доларів?

За яких обставин може бути застосований "пакетний" варіант?

Боротися, поки можна, і "не піддаватися на сценарії, які нам нав’язують", радить Олена Павленко. При цьому, попереджає експерт, сценарії можуть нав’язувати не лише росіяни:

"Нам будуть нав’язувати сценарії із Росії, а також із деяких країн ЄС, - не буду їх називати, але це точно не ЄС в цілому. Окремі країни будуть тиснути, щоб вирішити конфлікт (на сході України. - Ред.) якнайшвидше. Не треба. Правильно так: боротися за свої інтереси самостійно, формулювати свої задачі і цілі, і рухатися до них. І це точно не пакетні домовленості".

Сергій Дяченко визнає, що припинення транзиту газу через Україну, у разі, якщо новий контракт не буде підписаний вчасно, - "неприємна штука".

Але, додає він, і Україна, і Європа засвоїли уроки 2009 року, коли Росія так само посеред зими припинила транзит. Нині і в європейських, і в українських сховищах рекордні запаси газу, які дозволять пережити найскрутніший час.

А поки що експерт радить дуже чітко розуміти мотиви російської сторони під час обговорення будь-яких домовленостей. Наприклад, каже він, якщо говорити про вимогу "обнулити" судові претензії, то варто пам’ятати, що "Газпром" спокійно виплачує подібні суми, якщо програє європейським контрагентам". Отже, мова не про гроші, або не зовсім про них.

"Путін платить завелику ціну на війну в Україні - навіть у тому вигляді, як зараз. Крим - це також бюджетна діра, або валіза без ручки. За цих умов думати, що поступки на якісь 2-3 мільярди справлять якесь враження на Путіна… це смішно", - каже Сергій Дяченко.

Він наводить ще один приклад того, як суперечка є радше засобом досягнення інших цілей:

"Ми ж бачимо, що зараз відбувається із кораблями (захопленими у Керченській протоці. - Ред.). Начебто, є рішення трибуналу, начебто, готові повернути, але ми щось там маємо визнати, що неправі. Путіну потрібна перемога на всіх фронтах зараз".

"Небезпечний підхід"

Натомість Валентин Землянський вважає, що у певний момент, коли стане зрозуміло, що на суто корпоративному рівні "Нафтогаз" і "Газпром" не можуть домовитися, прийде допомога на вищому рівні:

"Якщо газові переговори зайдуть у глухий кут, потрібно буде вирішувати на рівні президентів, і, до речі, до цього йде".

Михайло Гончар, тим часом, застерігає проти виведення газових переговорів "у політичну площину" і знову наводить приклад Харківських угод:

"Там газ і політика чудово втулилися в одну угоду - тільки все за рахунок України і на користь Росії. Те, що Росія прибрала експортне мито і оголосила це стодоларовою знижкою, не врятувало нашу надмірно газовитратну економіку, і навіть із цією "знижкою" ціна на газ була захмарною, а борг "Нафтогазу" і держбюджету зростав".

25 листопада виповниться чотири роки відтоді, як Україна не імпортує російський газу напряму від "Газпрому", нагадує він:

"Навіщо нам повертатися у ці непрозорі корупційні схеми? А це - саме те, чого вони хочуть досягти, - повернути статус-кво часів "РосУкрЕнерго". Розрахунок простий, що європейські друзі "Газпрому" і Кремля у Німеччині і Франції підтримають такий підхід".

Натомість для України, твердить Михайло Гончар, "такий підхід є дуже небезпечним і загрожує не просто протестами, а серйозними катаклізмами".

 Повна версія


 ДО ТЕМИ:

 Facebook
 Коментарі