СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Економіка та фінанси”


Перший “не нічний” бюджет ухвалено. Чим він відрізняється?

14 листопада 2019 р. | Автор/джерело: BBC
 6704

Вперше за багато років депутати ухвалили бюджет завчасно і не на нічному засіданні.

"Ніколи ще так рано не приймався і не обговорювався бюджет. Ми обговорюємо рано і з точки зору частини дня, - завжди бюджети ухвалювалися дуже пізно, і це було предметом критики", - заявила міністр фінансів Оксана Маркарова, представляючи проєкт закону депутатам.

Розгляд проєкту бюджету тривав лише півтори години.

Проте чим іще він відрізняється від попередніх бюджетів?

"Чуда не сталося"

Попри те, що після першого читання уряд отримав доручення "здійснити рішучі кроки щодо наближення у 2020 році розміру прожиткового мінімуму до його реальної величини, яка може становити розрахунково близько 4251 гривню", з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум становитиме 2027 грн. на місяць, а до кінця року зросте до 2189 грн. Нині він становить 1564 грн.

Як пояснювала раніше міністр соціальної політики Юлія Соколовська, до прожиткового мінімуму прив’язано багато інших бюджетних виплат - від соціальних пільг до зарплат суддів та прокурорів. Якщо різко підвищити цей показник, інші бюджетні видатки зростуть у геометричній прогресії.

Відтак, уряд пропонує спочатку ухвалити закон, який "відв’яже" прожитковий мінімум від соцвиплат, а потім підвищувати його.

За словами міністра, "ця реформа відбудеться не цього року, це плани на наступний".

Водночас вимога до уряду щодо наближення прожиткового мінімуму до реального рівня у понад 4,5 тис. грн. так і залишилася в тексті бюджету.

"Ми повинні бути чесними перед собою: у нас не відбулося того чуда, на яке ми розраховували, чи на яке розраховувала країна", - визнав голова комітету з питань фінансів, депутат від "Слуги народу" Данило Гетманцев.

"Напевне, тому, що чудес не буває. Напевне, тому, що нам дістався у спадок у вигляді кожної третьої гривні на погашення заборгованості перед нашими кредиторами. У вигляді мінімальної пенсії у розмірі 1564 гривні. У вигляді прожиткового мінімуму, який удвічі відрізнявся від реального, порахованого державою. Це бюджет компромісу в межах тих обмежених ресурсів, які на сьогодні має держава".

"Нарешті до колег з монобільшості починає доходити, що чудес не буває, а буває важка праця 24/7, завдяки якій досягаються якісь результати", - заявив депутат від "Європейської солідарності" Артур Герасимов.

"Що ми бачимо в цьому бюджеті? Обіцяне економічне зростання - відсутнє. Підвищення пенсій і прожиткового мінімуму, і кінець епохи бідності - відсутні. Значне підвищення зарплат вчителям - відсутнє".

Борги - не проблема. Але не зараз

Видатки загального фонду бюджету на 2020 трохи перевищуватимуть 1 трлн грн. При цьому майже 350 млрд на їх фінансування має надійти із запозичень.

Третина (близько 5 млрд доларів) з цих запозичень має надійти ззовні, де уряд планує запозичувати під 8%, а решта - із внутрішнього ринку, де борги коштуватимуть 14,6% річних.

Для виплати попередніх боргів у бюджеті на 2020 рік виділено майже 283 млрд грн., із яких понад 120 млрд грн. піде на погашення зовнішніх боргів, майже 162 млрд - на виплату внутрішніх боргів, і ще понад 141 млрд грн. - на обслуговування цих боргів.

Для порівняння: усі витрати на національну безпеку та оборону становитимуть трохи менш як 223 млрд грн.

Загалом, державний борг України у 2020 році становитиме 45,3% ВВП країни. На початку 2019 він становив 59%.

Як заявила міністр фінансів Оксана Маркарова, "через рік-два борг перестане бути проблемою для України взагалі".

Зміни - великі і маленькі

Між першим і другим читанням проєкту бюджету на 2020 рік урядовці заявляли про перегляд головних економічних показників, на яких розрахований кошторис країни,- мовляв, попередній прогноз був зроблений ще у травні цього року, і з того часу дещо змінилося.

Насправді зміни виявилися не такими разючими. Показник зростання ВВП збільшили на пів відсотка - до 3,7%.

Натомість суттєво зросли доходи від приватизації - до 12 млрд грн. У попередньому варіанті уряд закладав лише 5 млрд, пояснюючи це тим, що не хоче повторювати кількарічну практику закладання в бюджет завищених доходів від приватизації, які виконувалися лише на кілька відсотків. Наприклад, у 2019 році в бюджет було закладено 17 млрд грн. приватизаційних доходів, а надійшло поки що лише 400 млн грн.

У доходах також з’явилася і нова стаття - від продажу ліцензій на проведення азартних ігор, від чого уряд планує отримати 3 млрд грн. Проте сам закон про легалізацію грального бізнесу депутати поки що не розглядали. Втім, ці доходи, якщо вони будуть, мають зараховуватися не до загального, а до спеціального фонду бюджету, тож на головні видатки відсутність цих доходів не вплине.

Суттєвою зміною став перерозподіл 28 млрд грн., які у первинному варіанті проєкту бюджету були у розпорядженні РНБО. Левова частка цих коштів - 14,5 млрд грн. - відійшла Міністерству оборони.

Суттєво зменшені - на 2 млрд грн. - видатки на проведення перепису населення, який має пройти наприкінці наступного року. Міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет заявив, що уряд знайде дешевший спосіб проведення перепису.

Загалом, у статті доходів додалося трохи понад 14 млрд грн., у видатках - 11 млрд.

 Повна версія


 ДО ТЕМИ:

 Facebook
 Коментарі