СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Економіка та фінанси”


Український працівник за рік виробляє стільки ж продукції, скільки німецький - за 17 днів

21 січня 2020 р. | Автор/джерело: Наталія Леонова, Голос Америки
 8901

Про те, що очікує економіку світу та України в 2020 році, як позначилось зростання гривні на українських споживачах та експортерах, а також про співпрацю України зі Світовим банком в інтерв’ю журналістці Української служби "Голосу Америки" Наталії Леоновій розповів представник України у Раді директорів Світового банку Роман Качур.

Світові економічні тренди на 2020 рік

НЛ: Чого можна очікувати від світової економіки у 2020 році, якими будуть головні тренди?

РК: 2020 рік матиме більше зростання, ніж 2019 рік. Світова економіка, за прогнозами Світового банку, зросте на 2,5%. Також очікується, що у світі продовжать зберігатися рекордно низькі відсоткові ставки. На сьогоднішній день практично третина світової економіки знаходиться у зоні негативних відсоткових ставок. Це дає можливість досить дешево забезпечувати кредити для бізнесу.

НЛ: Які фактори на сьогоднішній день стримують зростання економіки? Що може його прискорити?

РК: Це зростання могло би бути більшим, якби не деякі фактори. В першу чергу це напруга в сфері торгівлі, яка є між Сполученими Штатами та Китаєм. Перша фаза домовленостей відбулася. Якщо далі буде прогрес, то це буде значний фактор, який зміг би збільшити зростання економіки. Друге – це низькі відсоткові ставки, які дозволяють дуже швидко нарощувати обсяг боргу. Ризик того, що країни, які швидко нарощують обсяги боргу, не зможуть впоратись з виплатами, може спричинити певні негативні тенденції на світовому ринку. Третій фактор – це нажаль сповільнення приросту продуктивності. В цілому світі протягом останніх семи років продуктивність продовжує зростати все повільніше, і це є загальний виклик, який стосується більшості економік, і фактично не дозволяє розкрити той потенціал зростання, який є.

Тренди в економіці України на 2020 рік

НЛ: Якими є прогнози зростання української економіки у 2020 році?

РК: Очікується зростання у 2020 році на рівні 3,7% ВВП та 4,2% у 2021 та 2022 роках. Це хороші темпи, більші темпи, ніж ми мали у попередні роки, але, я думаю, що у нас є потенціал зростати значно вище. Більше того, цей прогноз для України, який оприлюднений у січні місяці був збільшений на 0,9 відсотка відносно прогнозу червня, який був півроку раніше. Ми бачимо зростання довіри і оптимізму до погляду, як буде розвиватися ситуація в українській економіці.

НЛ: Якими будуть тенденції наступного року?

РК: Перше, що ми спостерігаємо - це досить значне зростання довіри інвесторів до України. При чому спочатку це відбулось на зовнішніх ринках. Починаючи з квітня-травня дуже значно знизили вартість запозичень за нашими зовнішніми боргами. Ставки за облігаціями, номінованими у валюті на зовнішніх ринках, почали динамічно іти вниз. І за цим буквально відразу послідували інвестиції тих же інвесторів у внутрішні облігації у гривні.

Низькі відсоткові ставки на світових ринках змушували шукати прибутковість і зростання довіри до України, дозволило нам знизити вартість наших запозичень практично вдвічі порівняно із січнем минулого року.

НЛ: Чого можна очікувати у співпраці з міжнародними партнерами, від кого прийдуть найбільші проекти?

РК: У нас є хороші очікування по співпраці з міжнародними інституційними партнерами - це МВФ, Світовий Банк, Європейська Комісія. Вже є домовленості на сьогоднішній день ми очікуємо програму МВФ у 5,5 мільярда доларів. Світовий банк – близько одного мільярда доларів цього року, а це два проекти – один в першому кварталі, другий до кінця календарного року. Європейська Комісія – це 500 мільйонів євро. Запозичення за цими кредитами - вдвічі нижчі, ніж запозичення ресурсів на комерційних засадах. Таким чином, у нас на даний момент відбувається заміщення достатньо дорогих запозичень які відбувалися в останні роки через об’єктивні фактори, набагато дешевшим ресурсом. Це дозволяє знизити витрати на обслуговування зовнішнього боргу і отримати кошти для витрат на інвестиції в інші сектори.

НЛ: Що відбуватиметься з інфляцією та відсотковими ставками?

РК: Ми вже бачимо, що, за прогнозами, інфляція знизиться. Світовий банк каже, що зниження буде до шести відсотків, уряд прогнозує п’ять з половиною, тобто це коридор між 5,5 та 6 відсотків. При цьому облікова ставка Національного банку - 13 відсотків. Різниця між 5,5-6 та 13 на сьогоднішній день є рекордною у світі. Таким чином, очікувано, що Національний банк найближчим часом знизить відсоткову ставку. Це означає, що знизяться ставки за депозитами, за кредитами, які дадуть додатковий ресурс і можливості інвестувати для бізнесу. А у тих, хто тримає кошти на депозитах, знизяться доходи, а це означає додатковий стимул інвестувати в бізнес проекти. Таким чином, ресурс, який з’являється в державному секторі за рахунок зниження обслуговування боргу, ресурс, який з’являється на внутрішньому ринку, за рахунок падіння відсоткових ставок, дозволяє говорити про нарощення капітальних інвестицій. Тобто в цьому році ми очікувано побачимо більше інвестицій в інфраструктурні проекти, такі як будівництво доріг, аеропортів - все це ми побачимо в цьому році значно в більшому обсязі, ніж це відбувалося в попередні роки.

НЛ: Однією з найбільших проблем в українській економіці – її тіньова складова. Чи можна очікувати якихось змін в цій ситуації в цьому році?

РК: Буде більш динамічно відбуватися детінізація економіки. Вчора в другому читанні був прийнятий законопроект 1210, який впливає і на малий, і на великий бізнеси. Для малого бізнесу створюються умови, які дозволяють перейти на більш прозорі правила гри: сплату податків і офіційний облік своїх доходів для великого бізнесу також буде відбуватися деофшоризація. Ряд можливостей, які існували, фактично стимулюють компанії перейти на більш прозорий вид роботи і не дозволяють переміщати прибуток в юрисдикції з низькими податками. Таким чином, кошти не йтимуть за кордон такими темпами, як це відбувалося раніше.

Виклики для української економіки

НЛ: З якими головними викликами зіткнеться українська економіка у 2020?

РК: Для України є ряд викликів. Світовий банк минулого року зробив дослідження, дуже цікавий результат, який показав, що німецькому працівнику потрібно всього сімнадцять днів в році для того, щоб виробити той самий обсяг продукції, який виробляє український працівник за рік. Це говорить про те, що в Україні достатньо низька продуктивність праці, і для цього є цілий ряд факторів. В першу чергу це недостатній рівень інвестицій. На сьогоднішній день рівень капітальних інвестицій приблизно два відсотка від ВВП, це дуже низький фактор.

Без зростання подальшого обсягу інвестицій буде дуже важко добитися зростання продуктивності. Другий фактор – це реформа на ринку праці. Є об’єктивні фактори - демографічні - ми маємо скорочення працездатного населення через імміграцію. Є фактор, який показує невідповідність навичок чи пропозиції на ринку праці попиту, який є серед сучасних компаній.

НЛ: головна рушійна сила трудової еміграції - це заробітна плата. До якого рівня має скоротитись різниця між зарплатами в Україні та за кордоном, щоб зупинити, чи сповільнити трудову еміграцію?

РК: Ця різниця швидко заповнюється. Якщо ми подивимось, що ревальвація гривні в минулому році становила біля двадцяти відсотків, а інфляція близько семи відсотків, то маємо фактично реальне зростання доходів для працівника близько тридцяти відсотків. Є багато факторів, які стимулюють виїзд. Я не думаю, що це лише заробітна плата. На мою думку, якщо заробітна плата буде мінус тридцять-п’ятдесять відсотків від тих країн, які є нашими найближчими сусідами, з якими можна порівнювати витрати на проживання, це буде знімати причини для чисто економічної еміграції.

НЛ: У 2019 році українська гривня очолила список валют, які найбільше зміцнились до долара. Якими є переваги та небезпеки цього тренду?

РК: Валюта зміцнилась, ми бачимо довіру до валюти, довіру інвесторів. Макроекономічна стабільність, послідовність реформ, це все стало факторами такої довіри та зростання інвестицій в наші боргові інструменти, але, на жаль, поки не в реальний сектор економіки.

На сьогоднішній день Україна не має будь-яких складнощів із запозиченням, фінансуванням та рефінасуванням власного боргу. Негатив зміцнення є для експортерів. Наш експорт став на 20 відсотків дорожчим, це зменшує конкурентноздатність нашої продукції на зовнішньому ринку, це ставить більші вимоги для експортерів підвищувати продуктивність праці і ефективність виробництва, впроваджувати інновації та ставати більш конкурентноздатним.

НЛ: У 2019 році в Україні уповільнилося зростання промисловості, чому і як цю тенденцію можна змінити?

РК: Частково це відбулось через посилення валюти. Наші товари стали менш конкурентноздатними на зовнішньому ринку через зміцнення курсу гривні. Темпи будуть сповільнюватися, доки ми не зможемо привабити більші інвестиції в цей сектор, капітальні інвестиції в реальний сектор. До того часу продуктивність у тому секторі також залишатиметься низькою і відповідно конкурентноздітність досить низькою. Це все пов’язані речі.

Співпраця зі Світовим банком

НЛ: Скільки Україна у 2020 році отримає від Світового банку?

РК: Світовий банк на сьогоднішній день є найбільшим інституційним кредитором України. Загальний обсяг зобов’язань України перед Банком за вже виданими кредитами – 6 мільярдів доларів. На сьогоднішній день існуючий портфель з 9-ти кредитів, які має Світовий банк – це 2,5 мільярда доларів і півтора мільярда проектів, які знаходяться у стадії розробки на сьогоднішній день.

НЛ: Якими будуть пріоритетні напрямки співпраці у 2020?

РК: Основну увагу Світовий банк приділяє сектору розвитку людського капіталу: освіта, охорона здоров’я, соціальні послуги. Це - зона пріоритетів Світового банку. Але ми також працюємо і в сфері інфраструктури: це проекти з будівництва доріг, проекти з розвитку господарства, водопостачання, теплопостачання, енергетики, забезпечення інтеграції всієї системи передачі електроенергії в Україні в європейську систему для того, щоб ми могли мати відкритий ринок, купувати та продавати. На сьогоднішній день близько тридцяти проектів технічної допомоги, консультаційних проектів є повністю безкоштовними для України - фахівці банку присутні і допомагають Україні впроваджувати реформи в різних секторах.

Банк продовжить у 2020 році працювати у тих же сферах, в яких ми працювали раніше. Також є два великих проекти на підтримку уряду, загальної підтримки реформ, які стосуються ринку землі і продовження реформи в енергетичному секторі та інфраструктурі. Загалом це 6 проектів на суму півтора мільярда доларів.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі