СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Євроінтеграція”


Як Рада ЄС бачить майбутнє “Східного партнерства”

12 травня 2020 р. | Автор/джерело: Юрій Шейко, DW
 2262

Рада ЄС визначилася з майбутньою політикою щодо “Східного партнерства”. Найбільше нових елементів у нинішній ухвалі стосуються сфер економіки та захисту довкілля.

У Євросоюзі визначилися з політикою щодо "Східного партнерства" після 2020 року. Відповідний документ Рада ЄС ухвалила в понеділок, 11 травня. Таке рішення знадобилося через те, що нинішні практичні завдання в рамках "Східного партнерства" діють до кінця 2020 року. Ухвалений Радою ЄС документ стане основою для подальших відносин об’єднання з його східними країнами-сусідами. Оскільки через пандемію коронавірусу міністри країн об’єднання не можуть зустрічатися особисто, то документ схвалили за письмовою процедурою.

Чергові спори довкола "європейських прагнень"

"Східне партнерство" (СхП) об’єднує ЄС і шість пострадянських країн: Україну, Грузію, Молдову, Азербайджан, Білорусь і Вірменію. Ця програма не є шляхом до членства в Європейському Союзі, натомість у ній ідеться про політичну асоціацію та економічну інтеграцію цих країн з ЄС. Причому в Брюсселі наголошують, що кожна з шести країн, а також Євросоюз самі визначають глибину такого зближення.

Під час ухвалення цього документа всередині ЄС виникли суперечки, чи визнавати знову "європейські прагнення" та "європейський вибір" асоційованих країн "Східного партнерства". Для деяких країн ЄС згадки про європейські прагнення та вибір надто сильно наближаються до дискусії про визнання перспективи членства. До найбільших скептиків подальшого розширення Євросоюзу належать Франція та Нідерланди.

У підсумку було обрано компромісний варіант. Рада ЄС привітала досягнутий прогрес і закликала до повної імплементації угод про асоціацію з Грузією, Молдовою та Україною. Далі в документі наголошується: "У цьому контексті Рада ЄС згадує декларацію саміту "Східного партнерства" 2017 року, яка визнає європейські прагнення та європейський вибір східних партнерів, яких це стосується, як це зазначено в угодах про асоціацію". Нагадаємо, в угоді про асоціацію між ЄС та Україною написано так: "Європейський Союз визнає європейські прагнення України і вітає її європейський вибір".

У ЄС очікують на реформи

Ухвалений Радою документ відтепер є офіційною позицією Євросоюзу щодо "Східного партнерства". Після брюссельського саміту 2017 року практичним наповненням політики ЄС щодо "Східного партнерства" є "20 завдань до 2020 року". Йдеться про конкретні реформи та проєкти в економіці, державному управлінні, інфраструктурі та розвитку суспільства. Нинішнє рішення Ради ЄС поки що не містить нових конкретних завдань - їх розроблятимуть після саміту "Східного партнерства", який хочуть провести цього року.

Головною практичною ціллю "Східного партнерства" і після 2020 року залишаться реформи. У Раді ЄС наголосили, що проведення реформ - цілковито в руках країн-партнерів, тоді як Євросоюз готовий підтримувати ці зусилля, зокрема, надаючи "адекватну фінансову та експертну допомогу".

Також Рада ЄС "привітала" результати у виконанні 20 завдань, але очікує від країн "Східного партнерства" "активізації зусиль для подальшого прогресу". Тон нинішнього документа став жорсткішим у порівнянні з попереднім аналогічним рішенням Ради ЄС. Цього разу в Брюсселі вказали на недостатньому прогресі в питанні верховенства права. А також закликали згадати про зобов’язання слідувати основоположним принципам "Східного партнерства". Крім верховенства права, йдеться про дотримання прав людини, якісне врядування, незалежні та ефективні суди, успішну боротьбу з корупцією. Тому Рада ЄС попросила Єврокомісію краще стежити за "посиленням верховенства права". Якими саме державами в питанні верховенства права незадоволена Рада ЄС, у документі не зазначається.

Економіка, захист довкілля та цифрова сфера

Найбільше нових елементів у нинішній ухвалі стосуються сфер економіки та захисту довкілля. Хоча поступова економічна інтеграція країн "Східного партнерства" і згадується, але і тут Рада ЄС обрала більш скромне формулювання. У документі говориться про "створення умов для продовження гармонізації асоційованих країн (України, Грузії та Молдови. - Ред.) з внутрішнім ринком ЄС", тоді як обговорювалося формулювання "інтеграції" у внутрішній ринок. Як відомо, офіційний Київ прагне до поглиблення секторальної інтеграції з ЄС.

Водночас Рада ЄС поставила мету розширювати переваги єдиного цифрового ринку об’єднання на шість пострадянських країн. Можна очікувати, що однією з найбільших тем на наступні роки стане скорочення або скасування плати за роумінг як між країнами "Східного партнерства", так і між ними та ЄС.

Центральним пріоритетом нинішньої Єврокомісії є "Європейська зелена угода". Її ціль - зробити Європу кліматично нейтральною частиною світу. Для цього потрібні дії і країн "Східного партнерства". Тому ЄС обіцяє допомогти їм виконувати їхні зобов’язання за Паризькою кліматичною угодою, "модернізувати їхні економіки, зменшити вуглецевий слід та рухатися до кліматичної нейтральності".

"Східне партнерство" проти пандемії

Не забули в Раді ЄС і про пандемію коронавірусної хвороби COVID-19. У документі зауважили, що для подолання пандемії потрібна "посилена співпраця" з країнами "Східного партнерства". У Брюсселі пообіцяли підтримувати посилення стійкості систем охорони здоров’я "практичними" заходами, утім, деталей у нинішньому документі не навели.

У цьому контексті Рада ЄС привітала ті пакети підтримки у боротьбі з коронавірусом, які Євросоюз вже запустив. Для України передбачили вже понад 190 мільйонів євро допомоги. Водночас про виділення нових грошей у документі не йдеться.

Без згадки Росії, але оглядаючись на неї

У Раді ЄС знову наголосили, що "Східне партнерство" "ні проти кого не спрямоване". Росія при цьому не згадується, але вона мається на увазі передусім. Останнім часом довкола цього питання виникли нові суперечки всередині ЄС. Після запровадження президентом Франції Еммануелем Макроном влітку 2019 року курсу на зближення з Росією Париж виступає за уникнення згадок безпекової співпраці в рамках "Східного партнерства". Очевидно, причина полягає в небажанні дратувати Москву. У підсумку Рада ЄС безпеку не згадала, коли підтвердила свою відданість "побудові спільного простору демократії, достатку та стабільності".

"Рада ЄС залишається глибоко стурбованою продовженням порушень міжнародного права у деяких країнах регіону", - зазначається у документі, однак ні деталей, ні нових ініціатив не наводиться. Водночас у Раді ЄС все ж обережно заявили, що розглянуть - "там де це доречно" - можливість допомогти країнам "Східного партнерства" посилити їхні спроможності, зокрема, у цивільному захисті, протистоянню тероризму, гібридним загрозам і кібератакам.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі