СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Економіка та фінанси”


З Нацбанку – на вихід: чому звільняються фахівці НБУ і що буде з українськими фінансами

7 липня 2021 р. | Автор/джерело: Євген Солонина, Радіо Свобода
 1968

В Національному банку України тривають масові скандальні звільнення. Серед тих, хто написав заяви – кілька керівників департаментів НБУ. Частина з них пояснює це незгодою зі стилем управління нинішнього керівництва і тим, що воно нібито відходить від принципів Нацбанку.

В НБУ ці звинувачення відкидають. Недержавні експерти та частина депутатів не виключають, що звільнення фахівців пов’язані з розширенням повноважень НБУ, з політичною боротьбою або ж із тим, що очільник НБУ Кирило Шевченко формує власну команду та стиль управління.

Що насправді відбувається в НБУ і які наслідки це матиме для фінансової стабільності України? Радіо Свобода зібрало точки зору всіх сторін: від експертів до профільних депутатів та представників самого Нацбанку.

З Національного банку України звільняються фахівці, відповідальні за важливі напрямки роботи цієї державної установи. Частина з них – публічно заявляє незгоду зі змінами в роботі українського центробанку.

Звільняються з Нацбанку:

- Керівник департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз та вся управлінська команда цього підрозділу: загалом дев’ять осіб. Серед них – заступниця керівника департаменту Катерина Жебанова, начальник управління ліцензування банків та кредитних спілок Дмитро Ткачук та його заступник Богдан Ільченко, керівник управління ліцензування страхових компаній Дмитро Смаль, начальник управління фінансових компаній та платіжних систем Вадим Романюк, заступник начальника експертно-аналітичного управління Дар’я Дашкевич та головні експерти цього управління Євген Воробйов та Стефаній Дженков.

- Очільник департаменту супроводу кредитів Нацбанку (який відповідає за рефінансування комерційних банків) Олег Новаковський.

- Директор департаменту фінансової стабільності Віталій Ваврищук.

- Заступник голови НБУ Дмитро Сологуб: в пресслужбі Нацбанку пояснюють, що спливає термін його повноважень, відтак останнім робочим днем Сологуба на посаді буде 12 липня.

Раніше Рада Нацбанку оголосила догани та висловила недовіру Дмитру Сологубу та іншій заступниці голови НБУ – Катерині Рожковій, нібито через публічну критику державного фінансового регулятора. ​

Ті, хто звільняється: «Заміна колегіальності директивним прийняттям рішень неприпустима в роботі НБУ»

Згідно з українським законодавством, НБУ є незалежним колегіальним органом, що регулює фінансову систему країни: на всіх рівнях Нацбанку рішення ухвалюються групою фахівців, а не одноосібно. Так само колегіально визначаються і коригуються загальні засади грошово-кредитної політики НБУ: за це відповідає Рада Нацбанку.

Саме цей принцип колегіальності нині опинився під загрозою, так пояснює своє звільнення частина фахівців НБУ.

«Ми щиро любимо НБУ і хочемо надалі в ньому працювати. Однак продовження нашої роботи в Національному банку наразі є неможливим. Централізація прийняття рішень в одних руках, заміна колегіальності директивним прийняттям рішень, на нашу думку, неприпустимі в роботі Національного банку України, – заявив очільник департаменту ліцензування НБУ Олександр Бевз. – Наші повноваження пов’язані з критично важливою частиною роботи НБУ: доступ на ринок нових компаній, погодження керівників банків, дозволи на купівлю банків і фінансових компаній, а також злиття та поглинання, оцінка корпоративного управління та структур власності і багато іншого. Ми відмовляємося відступати від принципів, бо розуміємо, до яких наслідків для країни це призведе».

Олександр Бевз та його колеги, що звільняються, назвали ті принципи і стандарти, від яких, на їхню думку, зараз відходить Нацбанк:

- прозоре ухвалення та своєчасне оформлення рішень;
незалежна робота колегіальних органів регулятора, зокрема наглядових комітетів;
- невтручання у наглядові процеси як ззовні, так і зсередини;
- своєчасна і неупереджена комунікація регулятора з приводу його рішень;
- автономія департаментів НБУ в формуванні своєї професійної позиції.



Цілком погодився з аргументацією Олександра Бевза і Віталій Ваврищук.



Олег Новаковський, який очолює департамент, відповідальний за рефінансування, запевнив, що весь час його роботи в НБУ його підрозділ працював без зловживань.



«Найголовніший підсумок – з абсолютною впевненістю можу гарантувати, що жоден рефінанс за ці шість років не був виданий (так само як і не був не виданий) «з метою одержання неправомірної вигоди для себе та/або інших невстановлених осіб» або «тому, що так вирішило керівництво», – написав Новаковський у фейсбуці.

Нацбанк: «Сподіваємося, що це не спроба політичного тиску на регулятора»

Чим зумовлені численні звільнення частини менеджменту Нацбанку? Чи дійсно до них призвела зміна стилю управління в цій установі? З такими запитаннями Радіо Свобода звернулося до правління Нацбанку.

У своїй відповіді пресслужба НБУ запевнила: кожен фахівець банку може вільно висловлювати і аргументувати свою позицію, і центробанк поважає її, так само як і вибір працівників щодо продовження або припинення роботи в Нацбанку.

Але при цьому в НБУ відкидають звинувачення з боку тих, хто звільняється з нього.

«Ми здивовані заявами про централізацію управління від окремих працівників, основне завдання яких – підготовка та реалізація колегіально прийнятих правлінням рішень. Сподіваємось, що ця ситуація не є спробою використати співробітників НБУ з метою політичного тиску на регулятора. Колегіальність – це не групова одностайність, а результат консенсусу уповноважених на прийняття рішень осіб, на основі професійного обговорення можливих варіантів та обрання з них оптимального більшістю. Кожному співробітнику надається можливість висловлювати та аргументувати свою позицію, але якщо в підсумку більшість експертів займає іншу, то ознакою професійної зрілості стає вміння враховувати колегіальну думку, а не нав’язувати одноосібно свою», – пояснює пресслужба Нацбанку особливості ухвалення рішень у цій структурі.

І запевняє, що Нацбанк продовжить працювати якісно, попри звільнення частини фахівців:

«Ми продовжуємо нашу спільну щоденну роботу, спрямовану на прозоре і якісне регулювання фінансового ринку та забезпечення стійкості фінансової системи України до нових викликів часу, дотримуючись єдиного курсу – підтримки цінової та фінансової стабільності з метою сприяння сталому економічному розвитку України».



Раніше, на початку хвилі звільнення його працівників, Нацбанк запевняв Радіо Свобода, що ці фахівці звільняються із власної волі, а не під тиском, та що професійні дискусії є нормальним явищем для колегіального органу.

«Рішення групи співробітників Національного банку України про звільнення є їхнім особистим вільним вибором. Водночас Національний банк відкидає публічні звинувачення у централізації управлінських процесів. Колегіальний підхід до ухвалення рішень передбачає періодичні професійні дискусії, вміння коригувати свою позицію, якщо в результаті спільної оцінки перевагу здобуває альтернативне рішення», – повідомили в НБУ.

Масові звільнення обговорить Рада Нацбанку?

Спеціалісти, які звільняються з НБУ, а також частина експертів говорять про те, що тривожні зміни в роботі Нацбанку ініціює його правління, зокрема очільник НБУ Кирило Шевченко. Втім, найвищим органом управління в банку є Рада НБУ: правління не має права впливати на неї, а вплив Ради на правління обмежений стратегічними питаннями.

Рада Нацбанку невдовзі обговорюватиме проблему численних звільнень менеджменту. Про це розповів Радіо Свобода член Ради НБУ, колишній народний депутат кількох скликань Василь Горбаль.

«В нас буде планове засідання Ради Нацбанку 13 липня. І голова правління банку висловить свою позицію щодо процесів, які відбуваються. Згідно із законодавством, Рада НБУ не втручається у поточну діяльність Нацбанку, це суто компетенція правління. Однак ми беремо цю інформацію до відома», – уточнює посадовець.

Василь Фурман, який також є членом Ради Нацбанку, вбачає в синхронному звільненні керівників департаментів політичну складову.

«Більшу частину з них просто використали у певних необґрунтованих діях політичного чи іншого характеру. Також дивує драматизм цієї команди, яка сама себе об’єднала у «команду мрії», але не знаю, чиєї мрії. Конструктивна публічна дискусія довкола центрального банку має спиратися на обговорення політики регулятора, а не спланованих внутрішніх чвар та публічних інформаційних кампаній», – пише Фурман у своїй колонці для «Лівого берега».

Інший член Ради НБУ, доктор економічних наук Віктор Козюк в розмові з Радіо Свобода визнає, що серед причин звільнень в НБУ є зміна «алгоритмів та процедур» ухвалення рішень у банку.

«Шкода, що НБУ покидають професіонали з досвідом. З деким ми перетиналися в рамках роботи Ради НБУ і відповідне спілкування залишило вагоме професійне задоволення. Втім, відставки в цілому відповідали прогнозам розвитку подій... Гадаю, що зміни відповідних процедур і алгоритмів (ухвалення рішень) не в усіх викликають сприйняття. Особливо коли мова йде про чутливі питання пріоритету експертності над ієрархією», – сказав Віктор Козюк у коментарі Радіо Свобода.



Які внутрішні процеси в Нацбанку могли спричинити масові звільнення його менеджменту? Йдеться не лише про зміни в системі ухвалення рішень, стверджують недержавні експерти та профільні народні депутати, з якими поговорило Радіо Свобода.

Втім, ціла низка експертів та працівників банківського сектору відмовилися коментувати цю тему Радіо Свобода, пояснюючи це тим, що тема змін в НБУ є занадто чутливою, а інформації про справжні мотиви сторін досі недостатньо.

Причини синхронних звільнень в НБУ
(на думку експертів і представників Нацбанку):

- Зміни в системі управління та ухвалення рішень (так вважають фахівці, які звільняються, а також Віктор Козюк, Євген Дубогриз, Іван Верстюк, Антон Швець).

- Розширення сфери відповідальності Нацбанку. Крім банків, він віднедавна контролює і небанківські фінансові установи: страхові компанії, кредитні спілки тощо. (Андрій Кривонос, Євген Дубогриз).

- Політичні мотиви і тиск: на НБУ як інституцію (правління НБУ, Василь Фурман).

- Тиск на окремих представників менеджменту – або з політичних мотивів, або через їхню професійну позицію (Альона Шкрум, Антон Швець, Іван Верстюк, Віктор Козюк).

- Спроба керівника НБУ Кирила Шевченка перебудувати систему управління під себе (Альона Шкрум, Іван Верстюк, Євген Дубогриз, Антон Швець).

- Спроба повернути до Нацбанку корупційні практики (Антон Швець).

Нинішній керівник НБУ Кирило Шевченко та його команда прийшли з комерційних банків, де структура управління принципово відрізняється від «колегіальної» системи роботи Нацбанку, так пояснює внутрішні зміни в НБУ та синхронні звільнення працівників асоційований експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз.

«Система управління комерційних банків в Україні більше нагадує армійську: треба виконувати і не обговорювати. І те, що багатьом фахівцям через це стало некомфортно працювати – цей ризик ніхто просто не брав до уваги, – вважає експерт. – Чинне керівництво Нацбанку навіть не уявляло, що на якомусь етапі фахівці скажуть: ми підемо і не будемо ці речі виконувати».



Євген Дубогриз не виключає, що керівництво Нацбанку сприймає зміну системи управління і численні звільнення не як кризу, а просто як «підвищення керованості» цієї установи.

Мета внутрішніх процесів, які призвели до звільнень – централізація системи ухвалення рішень в Нацбанку, пояснює Радіо Свобода редактор розділу «Бізнес» у виданні «НВ» Іван Верстюк.

«Кирило Шевченко, який очолює цю інституцію, намагається отримати фінальне слово в усіх рішеннях і контролювати всі процеси. Тоді як Нацбанк України (як і більшість центробанків у світі) є колегіальним органом. Колегіально ухвалюються всі ключові рішення. Часткова втрата колегіальності Нацбанку й призвела до кризи», – стверджує бізнесовий оглядач.



Нацбанк переживає серйозні внутрішні зміни через те, що його сфера повноважень вже не обмежується банками, до неї додаються ще тисячі небанківських фінансових установ, пояснює «кадрову турбулентність» в НБУ президент «Гуманітарного центру» Андрій Кривонос.

«Нацбанк України налаштований на трішки іншу систему роботи. Він мав під опікою 200-250 структур, раптом завдяки так званому «закону про спліт» отримав у підпорядкування ще до 8 тисяч юридичних осіб (страхові та лізингові компанії, кредитні спілки тощо). Це суттєва зміна: має змінитися сама філософія управління підопічними структурами фінансового ринку. І це не могло не виявитися в кадрових проблемах», – стверджує експерт. При цьому він не виключає ще кількох чинників: накопичення у Нацбанку внутрішніх проблем, а то й просування в ньому нової управлінської команди.

Масові звільнення стали наслідком тиску з боку керівництва Нацбанку та корупційних інтересів, вважає співзасновник партії «Демократична сокира» Антон Швець, який є автором критичних публікацій та дописів про ситуацію в НБУ.

«Вважаю що всі, кого можна було звільнити за допомогою простого тиску та погроз, з НБУ вже звільнили. Зараз прийшов час тих людей, яких Кирило Шевченко звільнити не зміг: їм було створено умови, коли вони або повинні порушувати власні принципи та закон, або звільнятися, – припускає Антон Швець.



За його словами, звільнення тривали і раніше, але донедавна це відбувалося без розголосу, доки низка працівників, що звільняються, не насмілились зробити цей процес публічним.

Звільнення з політичних мотивів мають відійти в минуле, а ситуацію, яка склалася в Нацбанку, розглядатиме комітет Верховної Ради з питань фінансів, відреагувала у коментарі Радіо Свобода член цього комітету, народна депутатка від «Батьківщини» Альона Шкрум.

«З точки зору держслужби і державного управління, такі політично мотивовані звільнення завжди викликали багато запитань. Тим паче, що ми домоглися ухвалення закону про конкурси на держслужбу, який мав би залишити в минулому політичні призначення та політичні звільнення. Взагалі ця історія, коли приходить новий керівник установи, і після цього відбуваються масові звільнення – вона дуже часто неправильна і негативно впливає на якість роботи».

Якими будуть наслідки цих звільнень? Прогнози фахівців виявилися досить різними: одні припускають, що заяви, написані кількома керівниками департаментів, не нашкодять Нацбанку. Інша частина експертів попереджає про довготривалі негативні наслідки.

Можливі наслідки звільнень у Нацбанку
(на думку експертів і представників НБУ):

- Менш ефективна робота Нацбанку (про це говорять Віктор Козюк, Євген Дубогриз, Антон Швець, Ольга Купець).

- Втрата Національним банком гнучкості та швидкості реакції, особливо в кризових ситуаціях (Євген Дубогриз, Іван Верстюк).

- Проблеми з ліцензуванням банків та фінансових установ (Євген Дубогриз).

- Загроза для незалежності НБУ (Євген Дубогриз, Антон Швець).

- Втрата довіри до Нацбанку, зокрема з боку західних партнерів (Іван Верстюк, Євген Дубогриз, Антон Швець).

- Збільшення поля для корупції та фінансових злочинів в структурі НБУ (Антон Швець).
- Кадровий голод, що ускладнить роботу Нацбанку (Ольга Купець, Іван Верстюк, Євген Дубогриз).

Оскільки звільняються керівники департаментів та фахівці високого рівня, то це призведе до падіння якості роботи НБУ або ж до збільшення витрат на пошук інших висококласних фахівців на ринку праці, прогнозує доцент Київської школи економіки Ольга Купець.

«Коли йдуть з посад найкваліфікованіші – це більші втрати для компанії, ніж коли масово звільняються рядові працівники. Бо пошук або підготовка фахівця з такими ж навичками забере і час, і кошти. А якщо цей фахівець 5-6 років займався експертизою за певними напрямками роботи НБУ – то аналогів взагалі не буде», – вважає експертка.

Такі кадрові втрати ставлять під загрозу незалежність та ефективність роботи Нацбанку, не виключає член Ради НБУ Віктор Козюк.

«Централізація процедур ухвалення рішень підвищує вірогідність того, що незалежність... може викривлюватись або ж ставати заручницею політичних компромісів, відхиляючи поведінку регулятора (Нацбанку – ред.) від суспільно оптимальної», – попереджає Віктор Козюк.

Деякі кадрові втрати будуть для Нацбанку дуже болючими, так оцінює ситуацію асоційований експерт «CASE Україна» Євген Дубогриз.

«Це фахівці високого рівня. До прикладу, якщо піде Віталій Ваврищук, то дуже важко буде робити стрес-тестування банків і запроваджувати нові вимоги до їхнього капіталу. Бо в Нацбанку спеціалістів такого рівня за цим напрямком більше немає. Щодо ліцензування – то там іде все керівництво департаменту. І новим людям доведеться розбиратися в цих процесах практично з нуля», – попереджає експерт. І додає, що внаслідок цього взаємодія НБУ з комерційними банками дуже сповільниться.

Іван Верстюк попереджає, що криза, яка розгортається в Нацбанку, може помітно нашкодити економічній співпраці між Україною та Заходом.

«Всю цю ситуацію треба коректно прокомунікувати і не ховати голову в пісок. Тому що за тим, що відбувається в Нацбанку, активно слідкує світова інвестиційна спільнота. До останнього часу вона мала довіру до НБУ. Отже, ще є час, щоб врятувати цю комунікаційну кризу, пояснити, що відбувається. Хоча, звісно, фахівці звідти йдуть першокласні», – визнає бізнесовий оглядач.

Василь Горбаль, зі свого боку, вважає, що ці звільнення не зашкодять стабільній роботі українського центробанку.

«Моя перша реакція була: наскільки критичними є ці звільнення? Однак процеси в банку настільки відпрацьовані (зокрема і завдяки тим, хто зараз йде з посад), що ці кілька звільнень не вплинуть на роботу Нацбанку. Заяви тих, хто звільняється, пролунали досить голосно. Але тоді треба говорити і про нові призначення, які відбуваються. Призначають людей, які зростали в системі Національного банку. Отже, немає підстав говорити, що відбувається якийсь відкат у реформах», – запевняє член Ради НБУ.

І додає, що масові звільнення відбуваються не вперше в історії Нацбанку: за його словами, подібна ситуація була і в 2015 році, коли цю установу очолювала Валерія Гонтарева.

Нацбанк вийде з «кадрової турбулентності» без особливих втрат – про це говорить зокрема і Андрій Кривонос.

«Нацбанк впорається з цією проблемою без помітного кадрового голоду: його фахівці досить таки взаємозамінні. Регуляторна діяльність також не зміниться: НБУ продовжуватиме діяти за своєю стратегією до 2025 року. Водночас, коли їм на голову звалилися ще тисячі юридичних осіб – потрібно шукати способи регулювання цього масового ринку», – попереджає фахівець.

Євген Дубогриз зауважує, що центральні банки демократичних країн вирізняють велика гнучкість в ухваленні рішень, дискусії фахівців і нестандартне реагування на виклики. Саме ці властивості може втратити Нацбанк України через втечу провідних кадрів з кількох департаментів, попереджає аналітик. І якщо найближчим часом фінансова система України та прості громадяни не відчують суттєвих змін, то в кризовій ситуації центробанк, який втратив колегіальність ухвалення рішень, почне відставати від подій, і може бути боляче, пояснює експерт.

Схожі аргументи наводить й Іван Верстюк. До того ж, на його думку, керівництво НБУ досі не озвучило, яку мету має централізація управління, і який ефект для фінансової системи вона дасть.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі