СТАТТІ, ПУБЛІКАЦІЇ, ЛЕКЦІЇ

 Всі публікації   Рубрики   “Право”


Інцидент у Керченській протоці: експерт зі США про шанси Києва в Гаазі

13 жовтня 2021 р. | Автор/джерело: Роман Гончаренко, DW
 899

Чи порушила Росія одну з конвенцій ООН, затримавши українські кораблі в Керченській протоці? На тлі арбітражу в Гаазі експерт зі США пояснив DW, чому ситуація неоднозначна.

Через майже три роки після інциденту в Керченській протоці це питання розглядає розташований у Гаазі Постійний Третейський Суд (ПТС). Починаючи з понеділка, 11 жовтня, протягом тижня заплановані кілька засідань. Ключовим вважається питання юрисдикції. В інтерв’ю DW професор з міжнародного морського права Військово-морського коледжу США Джеймс Краска розповів, у чому складність цієї справи, і яким може бути рішення арбітражу.

DW: У квітні 2019 року Україна ініціювала розгляд справи про інцидент у Керченській протоці у Постійному Третейському Суді в Гаазі, звинувативши Росію в порушенні Конвенції ООН з морського права. Приводом стало затримання кораблями РФ у Керченській протоці восени 2018 року двох українських військових катерів і буксира з екіпажами, що прямували з Одеси до Маріуполя. Наскільки це складна справа і чи тут усе зрозуміло?

Джеймс Краска: Насправді ситуація дуже незрозуміла, дуже непрозора, тому що тут нашаровуються кілька питань. Перше - чи перебувають Україна й Росія в стані збройного конфлікту? Якщо так, то в України немає права на свободу навігації. Друге питання - якщо це мирна ситуація, то між двома країнами діють Конвенція ООН з морського права і двосторонні угоди. Росія заперечує проти української позиції, посилаючись на 298-му статтю Конвенції, згідно з якою, військові дії можуть бути виключені з арбітражу. Росія вважає, що це якраз такий випадок. Україна і Міжнародний трибунал з морського права (МТМП) в Гамбурзі в своєму проміжному рішенні вважають, що йдеться про правозастосовну діяльність, а тому розгляд може бути продовжено.

А ви як експерт до чого схиляєтеся?

Я б сказав, що ситуація схожа на військову діяльність, до якої були залучені українські військові кораблі, а також кораблі берегової охорони Росії, яким допомагали російські збройні сили. Але трибунал майже одноголосно вирішив, що це правозастосовна діяльність. У більш широкому контексті ризик полягає в тому, що, якщо ми дозволимо Третейському суду визначати, що є військовою діяльністю, а що - ні, він зможе обходити 298-му статтю, а це запобіжний клапан, яким користувалася не тільки Росія, а багато держав, включно з Великобританією, які погодилися на Конвенцію за умови, що їхні військові дії не будуть розглядатися.

Що ви вважаєте найскладнішим у цій справі?

Думаю, що це саме питання юрисдикції, тобто чи може ПТС розглядати цю справу.

Ви згадали Міжнародний трибунал з морського права в Гамбурзі, який в травні 2019 року зобов’язав Росію повернути Україні судна й екіпажі. Це було зроблено через кілька місяців в рамках обміну утримуваних осіб. Як це рішення може вплинути на розгляд в Третейському суді?

Я вважаю, що те рішення було хибним, оскільки в моєму розумінні це були військові дії. У спільноті юристів є посил намагатися вирішити проблему, а не піти і сказати, що це не наша юрисдикція. Але небезпека такого підходу полягає в тому, що це відбиває бажання в інших держав брати участь у розглядах, якщо вони не можуть покластися на виключення для військових дій у відповідності до 298-ої статті.

З точки зору Києва, справа зрозуміла - міжнародне право визнає Крим українським, а отже, він може посилати свої військові кораблі куди захоче уздовж своїх берегів. Чи це не так?

Це так, але потрібно пам’ятати, що арбітраж не уповноважений розглядати територіальні питання. А ми всі знаємо, що тут йдеться про велику суперечку щодо Криму і територіального суверенітету після вторгнення Росії. Це все більш широкий контекст, але влада Третейського суду обмежується морським правом.

Якого рішення ви очікуєте і коли? Це питання місяців чи років?

Вважаю, що це питання 8-9 місяців, і аргументи України переважать.

Це повністю нова ситуація чи схожі випадки були?

Було кілька випадків, коли держави задіяли 298-му статтю, наприклад, в суперечці між Філіппінами і Китаєм у Південно-Китайському морі (2016 року ПТС визнав незаконними претензії Китаю на більшу частину Південно-Китайського моря - Ред.). Тоді судді ПТС розглядали схожі виключення військової діяльності відповідно до статті 298. І хоча Китай в цілому програв спір, суд сказав, що деяка діяльність була радше військовою, а тому не ухвалив рішення щодо неї.

Якщо Україна виграє, Київ, можливо, хотів би отримати компенсацію. Чи піде на це Москва?

У міжнародному праві завжди є проблема, чи погодяться сторони з вердиктом і чи будуть його виконувати. Я очікую, що Україна візьме гору, можливо, їй присудять якусь компенсацію, але є підстави сумніватися, що Росія виконає свої зобов’язання.

Один з п’яти суддів, які розглядають справу, - представник Росії. Наскільки справедливим може бути розгляд?

Це відомий вчений і юрист з Росії. У таких судах завжди є проблема, чи зможуть судді позбутися своєї національної упередженості. Це складно, але суддям це часто вдається. Це важко оцінити. Якщо подивитися на рішення гамбурзького суду, то, можливо, в цьому разі голоси суддів розділяться чотири до одного.

 Повна версія


 Facebook
 Коментарі